"
Привіт всім, хто нас читає! На нашому блозі ви можете познайомитися із цікавим досвідом бібліотек
Херсонщини, що працюють з молоддю, творчими знахідками та новими ідеями

понеділок, 19 лютого 2018 р.

День закоханих: бібліотечний формат

14 лютого. День Святого Валентина. День червоних сердець та цукерок. 
Хтось не приймає це свято, хтось скуповає червоні сердечка. Стрічки соціальних мереж яскравіють привітаннями, квітами та закликами дарувати книжки. Адже на цей день також припадає – Міжнародний день дарування книжок.
А ми - бібліотекарі, користуючись такою гарною нагодою та підлаштовуючись під бажання наших молодих читачів організовуємо розважальні інтерактивні заходи, загалом, роблячи все аби імідж бібліотечних установ відійшов від застарілих стереотипів. 

пʼятниця, 16 лютого 2018 р.

Мандри методиста до смт Новотроїцьке: готуємось до VІІІ обласного фестивалю молодіжного читання «Відкрий свою книгу»




От все ж таки мрії збуваються... Працюючи в обласних бібліотеках, я починаючи з 1985 року познайомилася з багатьма бібліотечними закладами Херсонщини. Але так сталося, що в деякі райони моя «методико-бібліографічна нога» не ступала. Але все ж таки мріяла побувати. 





І от нарешті, разом із колегами Херсонської обласної бібліотеки для юнацтва ім. Б.А. Лавреньова таким собі «бібліотечним десантом» на чолі з директором Лобзовою Вікторією Леонідівною, ми потрапили до смт Новотроїцьке і познайомились з цим чудовим куточком Херсонщини. І хоча на вулиці погода не радувала своїм вітром і лютневою мороссю, будинок культури зустрів затишним теплом і такими чудовими патріотичними куточками. 






Бібліотека оснащена сучасними меблями та комп’ютерною технікою, в читальному залі гарні інсталяції, яскраві книжкові виставки і йде підготовка до бібліотечного заходу зі старшокласниками до Дня Гідності і Свободи. А, головне, що цим закладом керує професіонал своєї справи, креативна людина – директор Надія Дмитрівна Васильєва.






Познайомившись з будинком культури, бібліотекою і, поспілкувавшись із представниками місцевої влади, ми зрозуміли, скільки гарних локацій можна там розгорнути влітку на фесті. А головне, що до фестивалю буде зроблено сучасний ремонт на абонементі бібліотеки, на який виділено фінанси з місцевого бюджету. Приємно, і радує, що саме в цьому районі влада так турбується про заклади культури і майбутнє покоління.  А ми тепер працюємо над програмою фестивалю, шукаємо креативні ідеї для того, щоб свято книги та читання, як завжди, вийшло цікавим, змістовним і незабутнім. 
P.S. І дорогою додому ми з колегами придумали хештег #Херсон64. Що це буде, ми ще не знаємо, але все попереду і креативна команда над цим працює.




До зустрічі на фестивалі у Новотроїцькому, зав. НМВ Херсонської обласної бібліотеки для юнацтва ім. Б.А. Лавреньова – Ірина Тарадименко

пʼятниця, 19 січня 2018 р.

Глобальні цілі сталого розвитку та бібліотеки для молоді

1 січня 2016 року офіційно вступили в силу 17 цілей сталого розвитку, прийняті світовими лідерами на історичному Саміті ООН. Нові цілі унікальні тим, що закликають до дій всі країни - бідні, багаті і з середнім рівнем доходу – щоб сприяти процвітанню та захисту планети.



Зручно та докладно зі змістом Цілей можна познайомитися тут.

Фахівці Державної бібліотеки України для юнацтва розробили методичні матеріали «Впровадження в роботу бібліотек України для юнацтва, молоді Цілей сталого розвитку», в яких розкрито характерні особливості роботи юнацьких бібліотек із вирішення питань сталого розвитку українського суспільства, пов’язаних із бідністю та безробіттям, забезпеченням здорового способу життя громадян, сприянням підвищенню якості освіти, ґендерною рівністю, екологічною просвітою, формуванням відкритого та мирного суспільства.

Перш за все, бібліотеки для юнацтва та молоді можуть здійснювати внесок у реалізацію таких Цілей сталого розвитку як подолання проблем бідності та безробіття (Ціль № 1 та Ціль № 8), забезпечення здорового способу життя громадян (Ціль № 3), супровід освіти всіх рівнів та підвищення її якості (Ціль № 4), створення умов для ґендерної рівності (Ціль № 5), здійснення екологічної просвіти (Цілі № 6-7, 12-15), формування відкритого та мирного суспільства (Ціль № 16).

Узгоджуючи свої пріоритетні напрями розвитку з Цілями сталого розвитку, бібліотеки для юнацтва, молоді можуть визначити найбільш змістовні завдання та віднайти ефективні шляхи інформування суспільства про свою діяльність.
Це, зрештою, допоможе як посиленню їх авторитету в суспільстві, так і реалізації Цілей сталого розвитку та підвищенню життєстійкості людей.

В Україні бібліотеки для юнацтва, молоді беруть участь у здійсненні цих завдань у рамках інформаційно-просвітницької діяльності, спрямованої на соціально неадаптованих або непрацевлаштованих осіб. Тут важливою є діяльність бібліотек для юнацтва, молоді в контексті профорієнтації і профадаптації, адже саме в ньому виявляється значення працездатності та наполегливості людини для знаходження нею свого місця в суспільстві.

Методичні матеріали докладно розповідають про професійне спрямування юнацтва та молоді, наводячі позитивні приклади реалізовані бібліотеками України.

Окреслено напрями, в яких потрібно працювати бібліотекам задля подолання бідності та безробіття, забезпечення здорового способу життя громадян та охорони здоров’я, інформаційного супроводу якісного та рівноправного освітнього процесу,  створення умов для Ґендерної рівності, формування екологічної культури, формування мирного, відкритого, толерантного суспільства.

Методичні матеріали «Впровадження в роботу бібліотек України для юнацтва, молоді Цілей сталого розвитку» можна взяти до роботи тут.

пʼятниця, 5 січня 2018 р.

Результати обласного опитування «Сучасна бібліотека очима молоді»

Протягом червня-листопада 2017 року Херсонська обласна бібліотека для юнацтва ім.Б.А.Лавреньова організувала обласне опитування «Сучасна бібліотека очима молоді» та залучила до нього юнацькі структурні підрозділи бібліотек Херсонської області. В опитуванні взяли участь читачі бібліотек Бериславського, Великоолександрівського, Голопристанського, Іванівського, Каланчацького, Каховського, Олешківського, Чаплинського районів, міста Нова Каховка та ХОБЮ ім.Б.А.Лавреньова. Протягом цього періоду було опитано 1963 респондента, з них 33 віртуально за допомогою сервісу Google forms. 


За віковими показниками – більшість опитаних, а саме 54%, належать до вікової категорії 14-19 років. Однакові долі (по 23%) прийшлись на категорії 20-24 і 25-35.
65% опитаних респондентів жіночої статі, а 58% мешкають в селі.

В таблиці представлено кількість учасників опитування.













Під час опитування був виявлений рівень популярності бібліотеки у молоді та визначено напрями покращення роботи бібліотек.

Текстовий аналіз

«Для мене сучасна молодіжна бібліотека – це..». Згідно з відповідями, на першому місці, бібліотека як місце для спілкування (64%), якісна література (54%), інтернет-центр (50%) та, найменшу кількість, набрав варіант – зустрічі з цікавими людьми (27%). Через те, що велика кількість опитаних зазначали одразу декілька варіантів відповідей, тому зрозуміло, що для респондентів сучасна бібліотека – це і місце спілкування, і можливість брати сучасну якісну літературу, і наявність інтернет-центру, тощо. Лише 9 читачів надали свої варіанти відповіді, які дублюють вже запропоновані в анкеті, крім двох, один з яких зазаначив модернізовану систему видачі книг, а інший, що в країні немає сучасної бібліотеки.

Платні послуги в бібліотеці. Сучасна бібліотека, окрім безкоштовних послуг, дає можливість користуватися додатковими послугами платно, тому ми поцікавилися, за що згодні платити наші користувачі. Так, на першому місці – копіювання документів (80%) та роздруківка (74%), менша кількість – 37% – зацікавилася електронною доставкою документів, і 18% скористувалися б послугою - формування бібліографічних списків для курсових, дипломних та наукових робіт. Декілька осіб готові платити за: роботу з комп’ютером, консультації по роботі з комп’ютером, допомогу при написанні курсових та дипломних робіт. 
Що потрібно для покращання роботи бібліотеки? 72% відповіли - більше сучасної літератури, 56% збільшення кількості комп’ютерів, розширення комп’ютерних послуг (52%), оновлення дизайну приміщень (27%), зміна режиму роботи (4%), та підвищення культури обслуговування (2%).  Серед іншого було зазначено, що нічого не потрібно тому, що бібліотека чудово функціонує; просили дозволити студентам працювати цілодобово; осучаснити інтернет-центр; зробити режим роботи з 08-00 до 20-00. Хочеться відмітити, що хоч в першому питанні більшість і зазначили, що бібліотека – це місце для спілкування, але все ж таки для покращання роботи хочуть бачити більше сучасної літератури.
Щоб зробити бібліотеку більш комфортною – ми попросили респондентів зазначити, які додаткові послуги були б корисними. 38% - охоче б брали участь в майстер-класах. 36% - зазначили, що в бібліотеці повинен бути кулер з питною водою. 31% респондентів хотіли б відвідувати гурток із вивчення іноземних мов. А 22% не відмовилися б від послуг міні-кафе. Менш затребуваними залишилися послуги «буккросинг» та «бібліоняня» - по 2%. Крім цього, були зазначені міжбібліотечний каталог, самообслуговування, відкритий доступ до фонду, гуртки та клуби за інтересами. 
Наступне питання, дуже актуальне за сучасних реалій – чи потрібна бібліотека громаді? На це питання позитивно відповіли 99%, негативно – 1%. 100-відсоткову позитивну відповідь надали опитані Голопристанського, Чаплинського, Іванівського, Каховського, Олешківського районів та Нової Каховки. 

На не менш актуальне питання – чи готові ви відстоювати бібліотеку, якщо постане питання про її закриття – голоси розподілилися наступним чином: 90% опитаних готові відстоювати бібліотеки, а 10% респондентів залишаться осторонь.
Серед заходів, які хотіли б відвідувати респонденти найбільш поширеними стали наступні теми: патріотичні, літературні, краєзнавчі, розважальні, зустрічі з відомими людьми (в т.ч. сучасними українськими письменниками). Рідше були зазаначені екологічні, спортивні, здоровий спосіб життя, з вивчення іноземних мов, тощо. Третина опитаних не відповіли на зазначене запитання.
Джерела інформації, з яких респонденти дізнаються про заходи, що відбудуться в бібліотеці розподілились наступним чином: 73% дізнаються від бібліотекарів, 24% з сайту бібліотеки та сторінок в соціальних мережах, 19% вказали свій варіант від вчителів та 8% через засоби масової інформації.

Отож, підбиваючи підсумки отриманих результатів, маю зазначити, що користувачі, які відвідують бібліотеки впевнені, що сучасна бібліотека повинна містити наступні компоненти: комфортне місце для спілкування, якісну літературу та інтернет-центр. В бібліотеці мають бути послуги з копіювання документів та роздрукування інформації, завдяки чому, бібліотека зможе залучати кошти та покривати витрати. Для покращання функціонування бібліотеці потрібно комплектувати більше якісної сучасної літератури, збільшити кількість одиниць комп’ютерної техніки та розширити список комп’ютерних послуг. Також ще одним кроком для комфортного та корисного відвідування бібліотеки є можливість завітати до бібліотеки на майстер-класи, наявність кулера з питної водою та можливість відвідувати гурток з вивчення іноземних мов.
97% опитаних – 1910 осіб – впевнені, що бібліотеки потрібні громаді. З них 1757 осіб готові відстоювати бібліотеку, якщо постане питання про її закриття. Це високий показник розуміння молодими людьми цінності функціонування бібліотек для громади. Тому бібліотечні працівники, а також громади повинні створювати комфортні умови для користувачів, пропонувати нові корисні послуги та бібліотечні продукти. Відповідати потребам сучасного молодіжного середовища, трансформуватися з огляду на зміни в суспільстві – ось головна умова успішного функціонування сучасної бібліотеки.
Ольга Козаченко,
провідний методист науково-методичного відділу
Херсонської обласної бібліотеки для юнацтва ім.Б.А.Лавреньова

четвер, 28 грудня 2017 р.

Рін Новий до нас іде, щастя й радість нам несе!

Незабаром Новий рік
Переступить Ваш поріг!
Хай до Вас він завітає
З тим, що серце забажає!
Хай рікою щастя ллється,
Хай добро в сім'ї ведеться!
Хай між Вами згода буде
Нехай Бог Вас не забуде!




Величну чарівність узорів
Таких же, як малює Доля,
Бажаємо на щастя Вам!
Тож хай чарівним цим словам
Лунає пісня по складам!
І казка в цю казкову ніч
Із Вами буде віч-на-віч!



З Новим роком!
З новим щастям!
Хай завжди в очах іскряться
Усміх, радість і кохання,
Хай здійсняться всі бажання!


Творчих успіхів , наснаги та віри в найкраще вам, мої любі колеги!!!  З прийдешнім Новим роком!





Завідуюча НМВ Херсонської обласної бібліотеки для юнацтва ім.Б.А. Лавреньова - Ірина Тарадименко

середа, 20 грудня 2017 р.

Віртуальний бібліодайджест. 2017. №3. Частина ІІ

В останньому в цьому році випуску дайджеста розкриті питання бібліотеки в галузі туризма, підтримка бібліотекою внутрішньо переміщенних осіб та популярна форма роботи - бібліотека open-air.

Бібліотека і туризм

У статті Наталії Волян та Любові Жук розглядається досвід публічних бібліотек Рівненської області у напрямку популяризації туристичної привабливості краю через поширення туристичної інформації та розвиток екскурсійних послуг.
Екскурсійній відвідуваності РОУНБ сприяє створена краєзнавча експозиція «Рівненщина літературна». Візуальний ряд експозиції представлений 8-ма інформаційними стендами, які розкривають розвиток літературного процесу краю від найдавніших часів до кінця XX століття (персони, події, книги, культурні та сакральні об'єкти). На запит відвідувачів проводяться оглядові екскурсії по всій експозиції, тематичні (Українська школа в польській літературі, Рівненська гімназія, літературно-культурне життя краю ХІХ-ХХ ст.), персональні, присвячені письменнику. 
Інформуванню про рекреаційно-туристичні можливості краю сприяє ресурс «Рівненщина туристична». Сайт інтерактивний, адаптований для перегляду з мобільних пристроїв, із можливістю різних видів пошуку, двомовний (українська, англійська). Особливістю ресурсу є його дизайн, в якому використані ілюстрації рівненського художника-дизайнера Олексія Огня.
Туристичні можливості краю популяризують центральні бібліотеки районів області, які організували екскурсійну роботу, музейні експозиції, проводять інтерактивні заходи для пізнання міста та його околиць (квести, велотури), підтримують відповідні рубрики на бібліотечних сайтах або ведуть краєзнавчі блоги, активно взаємодіють з аудиторією в соціальних мережах.
Млинівською центральною районною бібліотекою була реалізована ініціатива зі створення туристичного маршруту, до якого вперше були включені публічні бібліотеки.
Більш докладно читайте в статті «Місце публічної бібліотеки в туристичній індустрії краю» // Бібліотечний форум: історія, теорія і практика. – 2017. - №4.

Бібліотека і внутрішньо переміщені особи

Плідним досвідом роботи з дорослими та дітьми зі Сходу України стала робота Житомирської обасної бібліотеки для дітей в рамках проекту «Бібліотека як міст культурної інтеграції внутрішньо переміщених осіб у місцеві громади», який реалізовувався бібліотекою спільно з Житомирською обласною молодіжною громадською організацією «Паритет». У креативній формі під час мистецько-краєзнавчого диліжансу бібліотекарі знайомили учасників проекту з історичним центром міста, де багато цікавих старовинних будівель, серед яких є й пам'ятки архітектури. Усе це здійснювалось з метою кращої адаптації людей до нового місця проживання, для того, щоб вони полюбили місто Житомир і він став для них рідним. Бажаного результату бібліотекарі досягли завдяки синтезу різних методів і форм роботи: арт-терапія застосовувалась під час розпису мистецького рушника «Нас єднає Україна!», музикотерапія - під час концертних програм у Житомирській обласній філармонії імені Святослава Ріхтера та музичному училищі ім. О. Косенка. Там же й застосовувалась ігрова терапія під час театру-імпровізацій, коли учасники «Диліжансу» проявляли свої акторські здібності, і тривала протягом всього заходу, адже кожен з дітей виконував роль пасажира-мандрівника. АРТ-група вдало використовувала такі новітні авторські креативні прийоми: «Руханка настрою», «Інфо-парасолька», «Мікрофон у дії» та «Диліжанс єднання» постійно знаходячись з ними на зв'язку. 
На базі бібліотеки була організована для дітей та дорослих унікальна мистецька платформа «Квартал МироТворчості» з театральним майданчиком, літературним кафе, тренінг-центром, школою життєтворчості, студіо-кухнею, танц-подіумом, бібліо-цукернею тощо. Саме у «Кварталі МироТворчості» проводились заходи, на яких діти мали можливість створювати дивовижний мистецький майдан, де словом та пензлем могли захищати нашу Україну-неньку, просити миру в Янголів-охоронців. 
Про роботу Кварталу читайте в статті Т.Данилевич «На бібліотечній платформі Кварталу МироТворчості» // Бібліотечний форум: історія, теорія і практика. – 2017. - №2.

Бібліотека Open-air 

З метою розширення бібліотечного простору, протягом п'яти років змістовно та цікаво у Дніпропетровській обласній універсальний науковій бібліотеці ім. Первоучителів слов'янських Кирила і Мефодія (ДОУНБ) проводиться соціокультурний проект «Бібліотечна альтанка»
Відділ абонемента під «Бібліотечною парасолькою» організував мальовничу та барвисту фотосесію «Дніпропетровщина читає Яворницького». Кожен бажаючий мав можливість сфотографуватися з улюбленою книгою на фоні ретельно підібраної атрибутики та залишити собі на згадку колоритне фото.
До дня Захисту дітей організували цікаву гру-вікторину «Юний ерудит», яка значно розширила їх кругозір та сприяла формуванню навичок командної гри. Діти жваво відповідали на запитання з різних галузей знань та викладали на швидкість слово «ЕРУДИТ». А під час арт-години «Весь світ - дітям» батьки з дітьми взяли участь у творчій майстерні та разом зробили унікальний стяг, який став своєрідним символом родинного тепла та затишку. 
Галасливо та весело проводились у бібліотечній альтанці пошукові експедиції книг. Прищепити інтерес до читання та підвищити інформаційну культуру мали на меті співробітники відділу наукової інформації та бібліографії (ВНІіБ), коли презентували для мешканців міста незвичайну книжкову інсталяцію «Розшукується цікава книжка». За умовами літературної вікторини було потрібно по жартівливому опису впізнати відомі й улюблені книжки, назви яких ховалися під обгортками.
Незважаючи на спекотні літні дні, бібліотечна альтанка завжди була в центрі уваги мешканців міста. Організатори презентували для громади літературний мікс «100 великих» та пропонували взяти участь у інформаційному лото. Ця грандіозна серія науково-популярних книг зацікавила людей, які бажали приємно і з користю провести вільний час. 
Докладніше про це та багато іншого розкаже стаття Оксани Шевченко «Бібліотека просто неба – Open air» // Бібліотечний форум: історія, теорія і практика. – 2017. - №2.

понеділок, 18 грудня 2017 р.

Віртуальний бібліодайджест - 2017 - №3 - Частина І

Продовжуємо публікувати корисні матеріали з професійних періодичних видань для впровадження в роботу.


Розвиток творчих здібностей

Виходячи з напрацьованого досвіду та постійно оновлюючи зміст роботи з обдарованою та творчою молоддю, фахівці відділу мистецтв Хмельницької обласної бібліотеки для юнацтва роблять акцент на сприянні розвитку й реалізації творчості за допомогою традиційних та інноваційних засобів та форм роботи. Серед них – організація художніх виставок та діяльність творчої майстерні «Арт-скриня». Так, нові підходи до впровадження дієвих креативних форм діяльності в бібліотечну практику, популяризації образотворчого та декоративно-ужиткового мистецтва, залучення до творчості талановитих молодих користувачів пропонує майстерня «Арт-скриня» при бібліотеці, на базі якої функціонує підрозділ Центру анімаційних мистецтв – Перша професійна студія пісочної анімації. Майстерню-студію, у якій навчають основним прийомам пісочної анімації, обладнано спеціальними столами з підсвіткою.  
Про форми та зміст програми «Арт-скриня» в статті Н.Березюк «Інновації в роботі бібліотеки з розвитку творчих здібностей молоді» тут

Медіаосвіта

Спільний проект Миколаївського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти та Миколаївської обласної бібліотечної асоціації спрямований на створення навчально-методичного комплексу – програми медіазанять «Від медіаграмотності до медіакультури». У віртуальному посібнику представлена тематика медійних занять для суб’єктів педагогічного процесу: дошкільнят, учнів початкової, основної та старшої шкіл, педагогічних і бібліотечних працівників, батьків. Стратегічними складовими цього комплексу є медіаграмотність, медіаосвіта, медіапросвіта, медіакомпетентність, медіакультура.
У рамках проекту розроблено наступні бібліотечні уроки: «Книга, бібліотека, Інтернет...» та «Тинейджер перед вибором» для 8-го класу. Мета – навчити підлітків орієнтуватися в бібліотеці та визначати орієнтири власної діяльності в мережі Інтернет; «Кібербулінг і підліток» та «Як протидіяти віртуальному терору?» для 9-го класу. Мета – визначення поняття терору і його різновидів; розуміння наслідків впливу інформаційного терору на психологію людини; визначення способів захисту від інформаційного віртуального терору. 
Більше про основи інформаційної грамотності в статті Світлани Рагімової «Бібліотечно-бібліографічні знання як складова інформаційної культури молоді» тут

Мистецтво 

Свій внесок у розвиток творчих здібностей, виховання естетичних смаків особистості роблять працівники відділу мистецтв Кіровоградської обласної бібліотеки для юнацтва, використовуючи традиційні форми роботи та шукаючи нові, руйнуючи стереотипи.
Наприклад, в рамках бібліотечного проекту книгозбірні «Креативна середа» (тематичні комплексні заходи проводяться кожного місяця в середу, у вечірній час), був проведений «Музичний батл» - креативний концерт студентів Кіровоградського музичного училища, які звернулися до бібліотеки із пропозицією провести концерт. Бібліотекарі з радістю підтримали цю ідею, запропонувавши незвичний формах проведення заходу - батл.
Учасники розділилися на дві команди - «класики» та «сучасники». Кожна команда представляла свій стиль виконання, відстоювала обраний жанр, підкорювала слухачів харизмою. Глядачі були в захваті від прекрасних голосів студентів та чудового виконання музичних творів. До речі, репертуар студенти обирали самі. Учасники батлу тримали аудиторію весь час у напрузі, адже відбулося справжнє музичне змагання.
Перед початком заходу кожен глядач отримав одну «бібліомонету», за допомогою якої він міг проголосувати за команду, що сподобалась. Глядацька аудиторія була різноманітна - студентів прийшла підтримати молодь, батьки з дітьми, люди похилого віку - усіх об'єднала музика.
Не зважаючи на те, що молодь сьогодні надає перевагу сучасній музиці, за підсумками голосування глядачів перемогла команда «класиків». А це говорить про те, що класична музика не втрачає популярності.
Знайомство з книгами про мистецтво, зразками його кращих творів, з життям і діяльністю видатних митців допомагає зрозуміти мову мистецтва.
Так, до Міжнародного дня танцю відділ мистецтв, спільно з відділом соціокультурної діяльності, провели danc-mix «Танцюють всі». Цей захід є частиною нового бібліотечного проекту з «Екрана в реальність» (усі заходи проводяться за форматом відомих телевізійних шоу-програм).
У фойє бібліотеки було облаштовано імпровізовану фотостудію і, звичайно ж, усі елементи, які використовувалися для її створення, були пов’язані з танцями: манекени, одягнені у сукні танцівниць східного та класичного танцю; зі стелі звисали CD-диски та старовинні платівки, витинанки танцюристів, стіну прикрашав силует прекрасної балерини, лунала музика.
Працівники відділу мистецтв провели інформаційну годину «Світ танцю», під час якої глядачі дізналися про різні види танцю, зокрема, віденський вальс, східні та сучасні танці, історію їх виникнення та розвитку.
Запрошені глядачі мали змогу не лише прослухати цікаву інформацію, зробити фото на згадку в інстальованій фотостудії, переглянути книжкову виставку «Танець обличчя націй», а й взяти участь у майстер-класах від керівників провідних танцювальних шкіл міста Кропивницького. 
Для участі у майстер-класах, глядачі, за бажанням, розподіли¬ись на три групи. Всі три майстер-класи проводились одночасно у приміщенні бібліотеки і тривали годину. Після їх закінчення викладачі та учасники вийшли на вулицю Дворцову (біля приміщення бібліотеки) та провели флешмоб, під час якого кожна група представила свій вид танцю.
Сьогодні досить популярною стає арт-терапія - лікування душі засобами мистецтва (образотворчого, музичного, хореографічного чи сценічного).
Наприклад, під час мистецької години «Жива легенда епох: В. А. Моцарт» учасники дізналися про життєвий та творчий шлях відомого композитора, прослухали уривки його музичних творів, почули, як впливає на здоров'я та емоційний стан людини музика композитора: якщо слухати музичні твори кожного дня протягом 10 хвилин, підвищується увага людини, розвивається пам'ять, відступає головний біль. 
Більш розгорнуто читайте в статті Н.Таратути «Мистецтво в нашому житті» // Бібліотечний форум: історія, теорія і практика. – 2017. - №4.