"
Привіт всім, хто нас читає! На нашому блозі ви можете познайомитися із цікавим досвідом бібліотек
Херсонщини, що працюють з молоддю, творчими знахідками та новими ідеями

пʼятниця, 12 травня 2017 р.

Тиждень молодіжної книги: "Кольорове читання"

Цьогорічний Тиждень молодіжної книги в Херсонській обласній бібліотеці для юнацтва ім.Б.А.Лавреньова позначився кольоровим читанням.

Так, перший день забарвлений синім кольором, символізуючи універсальність, запрошував до себе всіх бажаючих на різноманітні акції. Приємною несподіванкою для мешканців району став книжковий second hand «На. Читай!». Бібліотекарі створили відповідну атмосферу: на галявині стояла розкладачка,  де розташувалися різні за жанрами та смаками книги, журнали. Тож, кожен перехожий мав змогу вибрати для себе цікаву літературу.
Також охочим була запропонована гра-лотерея «Щасливий жетон», під час якої щасливчики отримали безкоштовний запис до бібліотеки, а решта - солодкий подарунок.
А співробітники відділу абонемента, долучившись до акції, пропонували перехожим книжкове ворожіння на містичному романі М. Булгакова «Майстер і Маргарита», який традиційно використовують для будь-яких передбачень, а  також на збірці хоку «Лід на хризантемах».
Питання «Що краще: фільм або книга?» завжди породжує масу суперечок. Саме на бестселер-шоу «Дивимося книгу, читаємо кіно!», куди були запрошені учні Херсонського ліцею Херсонської обласної ради, були презентовані різноманітні книги, що будуть екранізовані у цьому році. Адже, щоб мати змогу порівнювати потрібно ознайомитися і з тим, і з іншим.
Після заходу ліцеїсти мали можливість висловити свою думку, відповівши на питання експрес-опитування «За якою книгою ви б зняли фільм?».  Відповіді вражали різноманітністю. Підлітки залюбки зняли б блокбастери за книгами Р.Бредбері «Кульбабове вино», П.Коельо «Алхімік», Дж.Д.Селінджера «Над прірвою у житі», а також зробили б свою версію фільму «Дім дивних дітей» за книгою Р.Ріггза.


Другий день Тижня мав зелений колір – позначився новими відкриттями: молодих талантів та нових книжок.
У відділі мистецтв цього дня відбулася презентація персональної виставки молодої художниці з Білозерки Ольги Соколенко «Вулиці рідного міста». Ольга – стала ще одним відкриттям для «АRТ-агенції «Дивоквіт», що вже тривалий час працює у відділі мистецтв. Молода художниця запросила десятикласників ліцею Херсонської обласної ради у мандрівку затишними куточками нашого Херсона, зображеними на її картинах. Спеціально для юнаків та дівчат Ольга підготувала відеомайстер-клас, в якому поетапно розкрила секрети техніки ala-prima та детально розповіла про особливості створення пейзажу
Відділ абонемента цього дня представив на сайті бібліотеки віртуальну книжкову виставку нових надходжень "Не зупиняйся на прочитаному!". На вибір читачів – твори українських письменників у всьому різноманітті прозових жанрів: від історичних трилерів до романтичних пригод, від війни до кохання. Не обійдені увагою і найпопулярніші бестселери, якими  захоплюється весь світ. Українські переклади книг сучасних письменників і класиків світової літератури подарують незабутнє задоволення. 
Дивись виставку тут

Жовто-блакитним став третій день, адже відзначився заходом в межах обласної патріотичної акції «Ми – українці». Поетичний онлайн міст «Херсон-Львів» дав змогу познайомитися молодим людям Львова та Херсона та поспілкуватися з поетом, журналістом, членом Національних спілок письменників, журналістів та музичної спілки України, заслуженим діячем мистецтв, лауреатом літературної премії ім. М. Куліша - Валерієм Куликом та поетесою, авторкою багатьох ліричних збірників, заступником директора Львівської обласної бібліотеки для юнацтва Людмилою Пуляєвою-Чижевич.



Четвертий день Тижня молодіжної книги у Херсонській обласній бібліотеці для юнацтва ім. Б.А.Лавреньова набув відтінків загадкового і таємничого фіолетового кольору. Цього дня відбулися бібліосутінки «Пригоди навколо книги» за мотивами роману Дж.Роулінг «Гаррі Поттер і філософський камінь», який цього року відзначає своє 25-ліття. 
Учасниками «Пригод навколо книги» стали курсанти Херсонського морехідного училища рибної промисловості та студентки Херсонського училища культури. Поділившись на чотири команди за кількістю факультетів школи чарівників і ставши на деякий час її учнями, молодь зі своїми старостами (бібліотекарями) вирушила у квест слідами Гаррі Поттера, метою якого було назбирати якомога більше фішек за правильні відповіді та виконані завдання.
Хол бібліотеки перетворився на галерею знаменитого Хогвартса. Молоді було запропоновано впізнати відомих літературних героїв із книги про Гаррі Поттера. Один учасник з команди приміряв на себе образ, а його команда, відповідаючи на його запитання, допомагали йому зрозуміти, що він за герой. Студенти з гумором та захопленням впоралися із завданням.
У відділі абонемента юнаків і дівчат зустріло чарівне дзеркало «Яцрес». Вони дізналися цікаві факти про дзеркала та розгадали перевернуті назви відомих художніх творів (наприклад, Молодий і пустеля – Старий і море, Пішохід з ногами – Вершник без голови), активно відповідали на питання і виявили гарне знання сучасної і класичної літератури.
Завітавши до «Косого провулку», команди розставляли фігури на шаховій дошці, малювали патронуса, який буде захисником їхнього факультету. Питання бліц-вікторини були простими лише для тих, хто уважно читав книгу про хлопчика-чарівника.
У гостинній залі одного з факультетів школи магії Пуфендуй, на яку перетворився відділ мистецтв, учасників команд вітали прониклива журналістка Ріта Скітер та учасниця тримудрого турніру, чемпіон французької школи магії та чаклунства Шармбатон Флер де ла Кур. Чародійки приготували непрості завдання для команд: спочатку їм треба було дати правильні відповіді на каверзні питання журналістки, а потім вгадати музичні магічні загадки Флер, та при цьому не підпасти під чари чарівних паличок!

Крокуючи до Астрономічної вежі, гравці випадково потрапили до кабінету професійних астрологів, занурившись на декілька хвилин у таємничий світ зірок. Тут представників усіх знаків Зодіаку очікували веселі, жартівливі гороскопи, за якими вони мали впізнати себе. Юні гравці були активними та показали свої знання, взявши участь в астрологічній вікторині.
На порозі Астрономічної башти Хогвартса учасників бібліосутінків зустріла викладач астрології Сивілла Трелоні, яка підготувала учнів до іспитів, розвиваючи їхню ерудицію, логіку та інтуїцію. Майже всі упоралися із завданнями на «відмінно» та отримали миттєві передбачення на цей день.

Пройшовши маршрутами квесту, команди зібралися у великій залі, щоб виявити найсильнішу у фінальному змаганні. Для цього потрібно було  захистити свого патронуса (розказавши які сильні сторони має тварина представлена на їх плакаті), виявити вправність у левітації (якнайдовше утримати повітряні кульки на «чарівних» паличках), поборотися з Василіском (потрібно поцілити в намальованого Василіска, чим справніше постріл – тим більше балів отримує команда). 

Найбільш захопливою стала дружня гра у квідичПредставники команди повинні були тенісною кулькою через кільця влучити в горщики, що виявилося геть не легко, але вправні учасники не погоджувалися на нічию та врешті-решт переможець був визначений.

За підрахунком балів переможцем стала команда Слизерину, яка знайшла свій Філософський камінь.

Останній день Тижня молодіжної книги позначився червоним кольором, адже був пов"язаний зі спортом, енергією, змаганням та перемогою. Працівники інформаційно-бібліографічного відділу разом з  Херсонським відділенням Національного олімпійського комітету України організували цього дня олімпійський брейн-ринг, який мав назву «Вогонь, що об’єднує світ».
Позмагатися на брейн-рингу зібралися  дев’ятикласники Білозерської багатопрофільної гімназії ім. О.Я.Печерського, Чорнобаївського навчально-виховного комплексу та Херсонської гімназії № 1. Учасники мали можливість виявити свої знання та ерудицію щодо історії Олімпійських ігор, сучасного олімпійського руху, успіхів та досягнень українських спортсменів на Олімпіадах різних років.
Правила брейн-рингу були дуже суворі, за передчасно підняту руку команді оголошували фальстарт і вона втрачала шанс на відповідь. Бали нараховували за основні та додаткові питання, та за доповнення відповіді.
Незалежними суддями брейн-рингу стали Луїза Кірсанова – виконавчий директор Херсонського відділення НОК України, Дар’я Гончарова – майстер спорту міжнародного класу з важкої атлетики, чемпіонка Європи, учасниця Чемпіонату світу та Назар Шадрін – кандидат у майстри спорту із самбо, неодноразовий чемпіон України, призер чемпіонатів Європи та світу.
У перерві між раундами брейн-рингу присутні переглянули відео зі змагань Назара Шадріна та Дар’ї  Гончарової, а потім уболівальники засипали питаннями знаменитих спортсменів.
Перемогла в брейн-рингу команда Чорнобаївського навчально-виховного комплексу, кожен гравець якої отримав  приз - бейсболку та набір канцтоварів з олімпійською символікою. Дві команди-учасниці  теж  отримали  невеличкі  сувеніри.
Тож, Тиждень молодіжної книги завершився, залишаючи читачів забарвленими різнокольоровим читанням.

середа, 10 травня 2017 р.

Тиждень молодіжної книги – 2017: найцікавіше в бібліотеках Херсонщини

Традиційно кожного року в квітні, до Всесвітнього дня книги та авторського права, бібліотеки Херсонщини, що обслуговують юнацтво та молодь, приєднуються до Тижня молодіжної книги своїми креативними інтерактивними заходами, щодо популяризації бібліотеки та читання.

Що ж цікавого відбувалось протягом тижня цьогоріч?
 
Херсонська ЦБС

Юнацький відділ
В межах тижня презентовано Літературний дворик до Року німецької мови в Україні для студентів ФТЛ при ХНТУ

Library №13

•    lib-mob «Бібліотек@ на всі 100%!», у ході якого роздавалися рекламні флаєри та листівки. Також бібліотекарі проводили міні-екскурсії по книгозбірні та за допомогою яскравого рекламного постеру “Що? Де? Коли?” знайомили користувачів з програмою заходів на Тиждень.


середа, 26 квітня 2017 р.

Херсон-Львів: ми – українці


 
Перша онлайн зустріч в межах акції «Ми – українці!» відбулась у формі поетичного моста «Херсон-Львів», який поєднав південь і захід України.


До читальної зали Херсонської обласної бібліотеки для юнацтва ім. Б.Лавреньова завітали Валерій Кулик - поет, журналіст, член Національних спілок письменників, журналістів та музичної спілки України, заслужений діяч мистецтв, лауреат літературної премії ім. М. Куліша. та учні ліцею Херсонської обласної ради. 




 
На заході України, у Львівській обласній державній бібліотеці для юнацтва  - на зустріч зібралися Людмила Пуляєва - поетка, автор багатьох поетичних" збірників, заступник директора Львівської обласної бібліотеки для юнацтва та учні львівської гімназії "Галицької гімназії". 



 
Протягом зустрічі львівська та херсонська молодь познайомились із творчим шляхом Валерія Кулика, передивились відео на його пісню «Україна єдина», прослухали вірші із збірки «Призначаю побачення»у виконанні автора.



У виконанні авторів прозвучала громадянська, духовна та інтимна лірика. Швидко пролетів час зустрічі, але залишилась добра згадка про спілкування і побажання нових зустрічей.

Ми живемо у різних містах, за тисячі кілометрів одне від одного, але нас єднає рідна мова і любов до Батьківщини, бо Ми – українці! І все у нас в Україні буде гаразд!

четвер, 6 квітня 2017 р.

Тиждень молодіжної книги - 2017

Вже незабаром в бібліотеках Херсонської області відбуватиметься Тиждень молодіжної книги.
Передуючи його підготовці, ми зробили для вас декілька корисних посилань, згідно інструктивно-методичного листа щодо Тижня.

понеділок, 27 березня 2017 р.

Рік Японії в Україні: бібліотечний формат. Дубль 2

Японія – країна з дуже давніми й непорушними традиціями, які чітко дотримуються й досі. Так залишилися традиційними японський костюм, літературна японська мова, національний інтер’єр, церемонія чаювання, театр «кабукі» і величезна кількість інших оригінальних звичаїв. І це все — в оточенні надсучасних нанотехнологій!
Унікальним також є ставлення японців до природи — воно сповнене глибокого споглядання і романтики. Цей народ захоплюються натуральною красою пейзажу, квітів, моря, яку здавна оспівує у віршах і прозі. Твори талановитих поетів та письменників Акутогави Рюноске, Ибусе Масудзі, Ясунарі Кавабати, Кобаясі Кютзо сучасного і дуже модного серед молоді Харукі Муракамі та багатьох інших представлені на різноманітних книжкових виставках бібліотек України, у т.ч. у книгозбірнях Херсонщини.

 
 

Працівники читального залу центральної міської бібліотеки Н-Каховської ЦБС Херсонської області підготували книжкову виставку-інсталяцію "Під небом країни сакури", яка знайомить з японською культурою. 

 




В бібліотекці-філії № 13 Херсонської ЦБС, для старшокласників школи № 34, відбувся літературний акорд «Ясунарі Кавабата, красою Японії народжений», присвячений життю і творчості відомого японського письменника, лауреата Нобелівської премії з літератури "за письменницьку майстерність, що передає сутність японської свідомості". У Кавабата був свій шлях розуміння краси, і цей час шлях доступний кожному: навчіться бачити красу навколо себе, тоді ви відчуєте єдність зі світом, вам відкриється краса, що живе в усьому: у квітці, у камені, у вашій власній душі.
Присутні на заході змогли познайомитися з переглядом, присвяченим письменику - «Голос краси звучить тихо».

Цікаві приклади оформлення виставок, присвячених Японії,  в іншіх бібліотеках України. 



 
Привертає на себе увагу тематична виставка «Країна сходу сонця» Таврійського державного агротехнологічниого університету
На виставці представлені книги, які розкривають традиції, економічний та технічний розвиток цієї східної країни та твори великих майстрів японської художньої літератури.

 
Креативним підходом до оформлення відрізняється виставка-інсталяція «Японія літературна» центральної бібліотеки м. Краматорська. Виставка представляє  добірку кращих зразків японської художньої літератури й оздоблена яскравими малюнками, зверненням до читачів, а також безліччю дрібничок японського побуту.





На абонементі для юнацтва Костянтинівської ЦМПБ Донецької області  презентується книжково- ілюстративна виставка "Японія - країна східного сонця".



На ній представлені різноманітні матеріали, що характеризують японські традиції і символи, подорож по Японії, японську кухню, літературу японських авторів, малюнки учнів шкіл міста про Японію. Кожного відвідувача бібліотеки зустрічає книжкова бібліо-японка.

Тож, якщо у вас виникне бажання порівняти чим схожі японці з українцями, використайте ці ресурси:

Зав. НМВ Херсонської обласної бібліотеки для юнацтва ім.Б.А. Лавреньова - Ірина Тарадименко

Рік Японії в Україні: бібліотечний формат

 
Після того, як 2017 рік  було оголошено в Україні Роком Японії, (Про оголошення 2017 року Роком Японії в Україні [Текст]: указ Президента України від 11 січня 2017 р. № 1/2017) почалась розробка проектів, які мають за мету підвищити та об’єднати культурний рівень двох країн у взаємодії одна з одною. 


Цивілізація прийшла в Японію відносно недавно. Ще середині ХIХ століття там панувало середньовіччя з феодальними принципами управління. А тепер Японія така, якою ми її знаємо - з найбільш просунутими технологіями, але при цьому прихильна традиціям також, як і багато століть назад. Добре це чи погано - не нам судити.


У 2017 році збільшиться кількість іноземних представників на территорії України, а більше за все увага буде приділятись сфері освіти, оскільки саме через контакти не тільки і не стільки офіційних представників країни, скільки через залучення до культурного простору звичайних жителів, можна досягти найбільшого сприйняття країни в свідомості іноземців. 
Увага буде приділятись програмі обміну студентами між вищими навчальними закладами України та Японії, оскільки це є найбільш вдалим рішенням по транслюванні культури Японіі до України.
Нас, бібліотекарів, в першу чергу цікавить, а які ж цікаві бібліотечні заклади існують в Японії?
Тож, хочу познайомити з деякими з них.

 Медіатека в Сендай
 
Медіатека, що відкрилася в 2001 році в японському місті Сендай, дуже скоро стала його символом, а архітектор Тойо Іто отримав «Золотого Лева» Венеціанської архітектурної бієнале.
На всіх поверхах медіатеки зроблені відкриті простори зі скляними вікнами від стелі до підлоги, що символізує відкритість для всього і всіх. Як говорить сам архітектор, медіатека є лише прозорою оболонкою для інформації.
На першому поверсі розташовані кафе, книжковий магазин і вільна зона, яка може бути використана для проведення лекцій, концертів, круглих столів. Стіни складаються в гармошку, щоб простір центру в гарну погоду могло стати наскрізною частиною вулиці.
Другий поверх відданий під дитячу бібліотеку, зону безкоштовного Інтернету, бібліотеку мультимедіа і адміністративний простір, яке відокремлене лише рухомий фіранкою. 


Третій і четвертий поверх - це міська бібліотека shimin і читальні. Тут зберігається близько 400 000 книг і журналів по культурі та мистецтву.
П'ятий і шостий поверхи - це виставковий простір. Там є рухливі стіни на коліщатках, які можуть бути підігнані індивідуально під кожну експозицію.
На сьомому поверсі розташовані кінотеатр, конференц-зали та монтажні студії, куди, попередньо записавшись, можуть приходити всі охочі і працювати над власними проектами: створювати і монтувати аудіо- та відеоматеріали. У цих же студіях влаштовуються майстер-класи та семінари, а в залі кінотеатру проводяться лекції та покази. 
У медіатеці є набір інструментів, які можуть знадобитися відвідувачам в процесі їх творчості: відеокамери, мікрофони, проектори. Ними можна користуватися за помірну плату. Безпровідний мікрофон, наприклад, коштує 800 ієн (приблизно 10 доларів).

Окрім обмінних програм в межах Року Японії в Україні будуть створюватись культурні простори — фестивалі та лекторії, до яких будуть активно залучати японців з ціллю, щоб вони передавали свій унікальний досвід українцям.

Не стоять осторонь і бібліотечні заклади України, які цього року будуть присвячувати свої інформаційно-просвітницькі та культурні заходи щодо популяризації літератури, культури Японії тощо.

 Тож, у наступному пості я познайомлю з деякими прикладами заходів у т.ч. бібліотек Херсонщини.
 Зав. НМВ Херсонської обласної бібліотеки для юнацтва ім.Б.А. Лавреньова - Ірина Тарадименко


понеділок, 20 березня 2017 р.

З Україною в серці живу: стартувала обласна національно-патріотична акція «Ми – українці!»

З 14 березня по 31 серпня 2017 року включно у центральних районних та міських бібліотеках, бібліотеках-філіях, бібліотеках об´єднаних територіальних громад Херсонської області спільно із загальноосвітніми навчальними закладами пропонуємо проводити різноманітні заходи з метою підвищення культурного рівня молоді, формування шанобливого ставлення до історії, національної спадщини та української мови: онлайн-зустрічі, вечорниці, народні свята, ярмарки талантів, історичні етюди, свята села, етно-паті для молоді, патріотичні майданчики «Я – українець і цим пишаюсь», українознавчі ігри, народознавчі екскурси, дні спілкування українською мовою «Там, де звучить рідна мова, живе український народ», свята козацької слави, відеохронографи, палітри майстрів, мовомарафони «Читай та спілкуйся українською» тощо.

З повним текстом наказу про Акцію та положенням можна ознайомитися тут… 

Для творчих робіт запропоновано 9 номінацій. Тож зупинимось на них докладніше.

1. «Мова – духовний код нації» - соціальна реклама, відеокліпи, соціальні акції.
Що це може бути? Наприклад: 

    акція щодо популяризації української мови за допомогою відповідної символіки на одязі чи наплічниках: синьо-жовтий значок із написом «Спілкуюся лише українською»,  яскраву саморобну торбу з написом: «Зробіть мені приємність – розмовляйте українською».
    вуличне опитування серед молоді щодо використання музики сучасних українських виконавців в якості рингтонів  


Серед молоді варто просувати меседжі про те, що наша мова – це класно, це сучасно, це – кращий спосіб бути собою, вирізнятись і бути в тренді одночасно, знайти собі гідне місце у власній країні тощо. «Мова – це те, що нею відбувається»
Зверніть увагу на те, що в таких акціях треба повністю виключити формалізм та примусовість.

2.    «Добра родина – славна Україна» (дослідження сімейних літописів родин, які є часткою історії краю) - відео, фото колаж, цифрова історія, презентація;
Пропонуємо створити родове дерево у фото або відеоформаті. Можливо  це буде цифрова родинна історія  у якій відображено історію сімейних оберегів       (вишиванка, рушники, фото, картини і т.і.)
 


3.    «Наші таланти тобі, Україно» (рукотворні вироби притаманні вашому краю: вишивка, писанки, ляльки-мотанки, гончарство, вироби з дерева, кераміки, обереги, тощо)
Можливо, навіть є сім’ї майстрів та майстринь, де саме те чи інше ремесло передавалось із покоління в покоління.


Найкращі вироби (не більше 6 екз.), відібрані регіональним оргкомітетом, надсилаються до обласного оргкомітету  Див. Положення про акцію
 
4.    «Що не край, то свій звичай» (літопис села) - відео, презентація, дослідження;
Зверніть увагу саме на ті звичаї, які притаманні саме вашому краю, можливо призабуті, якими ваш край відрізняється від інших і які можуть гідно представляти свою місцевість, як частину єдиної барвистої етнографічної історії України.

5.    «Мій край у чому неповторний?» (привабливий туристичний бренд краю) -  Спробуйте створити логотип, туристичний буклет.

6.    «Я - українець до глибин родоводу» (дослідження української ментальності) – есе, роздуми


7.    «Під прапором волі» (відображення першої української революції та подій сьогодення в житті краю) – презентація, відео, есе;




8.    «Непізнана історія мого краю» (дослідження маловідомих історичних постатей та подій) - презентація, відео, есе, цифрова історія;

9.    «Херсонці підкорюють світ» (ваші земляки – знаменитості) – відео, фото, есе;
 Створіть цифрову історію успішної людини, яка прославила Україну та Херсонщину своїм талантом. – відкрийте її для інших.

Тож, ще раз наголошуємо, що яку б номінацію не вибрали учасники Акції – головне висловити свою думку про те, що значить для них  бути українцями, показати, що нам є ким і чим пишатися. Саме з маленьких історій кожного українця, кожної української сім’ї складається велика історія неньки України.
Творчий звіт бібліотек-учасниць акції може бути представлений у формі: відеощоденника, фільму, буктрейлера, слайдової презентації у форматі PowerPoint  або Prezi

понеділок, 27 лютого 2017 р.

Успішні бібліотечні історії: звітна компанія бібліотек Херсонщини. Дубль 4

Фестивальна зірка КЗ «Чаплинська ЦБС»

Для КЗ «Чаплинська ЦБС», безперечно, успіхом року стало проведення 8 червня 2016 року VІ обласного фестивалю молодіжного читання та права «Відкрий свою книгу»  на досить високому рівні. 
У підготовці та проведенні фесту взяли участь, крім центральної бібліотеки,  всі книгозбірні району разом зі своїми активними читачами.


Кожна сільська бібліотека-філія стала учасником благодійної виставки-ярмарки «Україною в серці творимо дива» на свіжому повітрі у парковій зоні. На цій яскравій «дефіляді» були представлені гарні речі, зроблені власноруч як самими бібліотекарями так і їх читачами: різноманітні обереги, жіночі прикраси, вишиті ікони, іграшки і т.і. Кожен, хто відвідав це дійство, міг придбати собі на згадку про фест чудовий сувенір.



Активісти бібліотек стали барменами у бібліобарі «Відпочивай читаючи» та книжковими маркетологами. Молоді дівчата виступали в ролі «живих книг» і рекламували твори сучасних українських авторів, а саме: нові видання Нати Ігнатової «Диваки», «Миттєвості буття», «Доторкнутися до небес» та Жанни Куяви «Дерево, що росте в мені».  Детальніше тут:

Чаплинська центральна районна бібліотека отримала високу оцінку за організацію та проведення VІ обласного фестивалю молодіжного читання та права «Відкрий свою книгу»  та чудові подарунки: кольоровий принтер та книги сучасних українських письменників на суму 20 тисяч гривень для бібліотек району.


вівторок, 21 лютого 2017 р.

Віртуальний бібліодайджест - 2017 / 1

Перший цьогорічний випуск бібліодайджеста, присвячено інноваційним формам роботи, які впроваджують колеги в закордонних бібліотеках. Крім цього, розглянуто проект «Жива бібліотека», який зараз набуває широкої популярності в бібліотеках України.

Зосереджуючи основну свою увагу на задоволенні потреб і запитів користувачів, бібліотеки залишаються відкритим, творчим, безпечним середовищем для їх усебічного розвитку, запроваджують нові послуги, шукають нові форми обслуговування.
Наприклад, організовують у своїх стінах святкування днів народження; спільно з поліцейською службою проводять навчання методів протидії можливим загрозам, приміром, у випадку немотивованих нападів на людей у громадських місцях; влаштовують заходи для молодих батьків і їхніх малюків віком до трьох років і багато іншого. 
Національна бібліотека Австралії забезпечує доступ до аудіоколекції усних історій: польових записів, об’ємних біографічних інтерв’ю, задокументованих історій – особистих або з життя громади, записів народної творчості корінного населення та мігрантів. 
Напрочуд вдало зарубіжні колеги виокремлюють із суспільно важливих потреб жителів громади ті нагальні, що актуальні «тут» і «зараз». Визначивши вектор просування культурних практик, бібліотеки організовують цілеспрямовані заходи, впроваджують різноманітні проектні ініціативи (див. рис.).
Будь-яке нововведення починається з ідеї, але власне читача необхідно зацікавити всіма традиційно бібліотечними послугами, внести новий зміст у бібліотечну діяльність. Найважливішим для суспільства залишається заохочення громадян до читання художньої літератури, тобто читання для задоволення. Особливе значення в цьому процесі відводиться публічній бібліотеці.
Далі йтиметься про деякі з цікавих практик бібліотек: програми мультикультурної взаємодії, рекомендаційну бібліотерапію, проект «Світи майстрів» (Makerspaces) та ін.
Питанню мультикультурної взаємодії громадян велику увагу приділяють бібліотеки Норвегії.
За останні два десятиріччя в цій скандинавській країні значно зросла чисельність емігрантів. У 1995 р. зазначена група населення становила лише 4% жителів, сьогодні – близько 12%. Найбільше в Норвегії мешкає поляків (приблизно 84 тис. осіб). Саме для того, щоб зменшити суспільне напруження, норвезькі бібліотеки розробили різноманітні мультикультурні рішення щодо співпраці емігрантів з Фондом розвитку польського суспільства за програмою «Бібліотеки – місце зустрічі для багатьох культур». Наприклад, у публічній бібліотеці м. Бергена працює «Мовне кафе», в якому тренери, котрі добре володіють норвезькою мовою, проводять ігри та мовні вправи. Пріоритетною в цій книгозбірні є робота з жінками-емігрантами, спрямована не лише на оволодіння ними мовою, а й на асиміляцію їх та їхніх родин з новим оточенням.
Становить інтерес і досвід публічної бібліотеки м. Ополе (Польща), що розпочала в чаті, в рамках програми мультикультурної взаємодії громадян, серію зустрічей для студентів з України, які хочуть опановувати польську мову і прагнуть дізнатися більше про польську культуру.
Не меншої уваги потребують і працездатні люди, котрі з різних причин опинились у важкій життєвій ситуації. Одним із кращих рецептів виходу із важкого морального стану може стати бібліотерапія. У 2013 р. Міністерство охорони здоров’я Великої Британії затвердило реалізацію програми, за якою лікар прописує пацієнтові як терапію читання книжок. До рекомендованого списку ввійшло 30 життєствердних зразків психологічної літератури. Для кожної конкретної психічної проблеми – своя книга, котру можна легко відшукати в британських бібліотеках. Сучасна людина, яка забула про книгу й отримує інформацію з мережевих публікацій та повідомлень, – ідеальний клієнт для бібліотерапевта. З огляду на це бібліотекарі наполегливо радять британцям не чекати лікарської консультації, а читати книги зі списку самостійно.
На цьому американські бібліотерапевти не зупинилися, популяризуючи лікувальний ефект від процесу читання. Вони використали допомогу… братів наших менших. І нині в притулок для тварин маленького містечка, що в штаті Пенсильванія, щодня приходять десятки дітей, щоб почитати... чотирилапим!
Крісті Родрігез, координатор проекту, розповіла, що на таку ініціативу її надихнув власний 10-річний син Шон. Коли вона зіткнулася з проблемою, що її хлопчик абсолютно не хоче читати, то спробувала відвести його у свій притулок для кішок, щоб Шон читав книги тваринам. Шон настільки захопився процесом, що Крісті Родрігез вирішила організувати цілу програму для заохочення дітей до читання. 
У притулку встановили полицю з книгами та відкрили гурток «Книжкові приятелі».
Спочатку книжкове зібрання бібліотеки було невеликим, але згодом, коли про незвичайний проект дізналися поза межами містечка, сюди почали надсилати книги з усієї країни й навіть із Канади, Австралії та Нової Зеландії. На «котячі читання» у притулок стали приходити щодня десятки дітлахів.
Учені з університету Тафтса (м. Бостон, США) стверджують, що навчання в компанії з чотирилапими може значно підвищити ефективність процесу, а також зробити його комфортнішим для дитини. Коли дитина читає вмотивовано (наприклад, для кота), вона відчуває свою значущість, поступово в неї з’являється потреба у читанні для власного задоволення. Не викликає сумніву те, що таким чином публічна бібліотека позиціонує себе як центр промоції та розвитку читання.
Серед інших цікавих форм популяризації книги слід згадати і т. зв. літні читання. Вони є однією з традиційних пропозицій бібліотек у різних країнах. 
Заслуговує на увагу програма SRP (Summer Reading Program), що побудована за зразком ігрових інтерактивних додатків або сайтів, в основу яких покладено присвоєння учасникам балів та відзнак для мотивації їх подальшої участі у грі. За задумом бібліотекарів, діти – учасники програми – отримували призи не лише за читання книг, а й за написання рецензії до оглядів, що розміщуються на бібліотечному веб-сайті, а також маркувальні позначки за кращі рекомендаційні списки, запропоновані для читання підлітковій аудиторії. Позитивно вирізняє цю програму серед інших те, що вона стала загальнодоступною для всіх членів родини, мотивуючи людей різного віку до колективної співпраці.
Проте деякі публічні бібліотеки використовують готове рішення від сайту EngagedPatrons.org – програму для читання з повністю інтегрованими функціями соціальних мереж, що дає змогу користувачам поповнювати рекомендаційні онлайнові списки, складати рецензії на прочитані книги та відстежувати їх прочитання. 
Аналогом може слугувати модуль «Літо читання», який підтримується програмним забезпечення Evanced.
Деякі американські публічні бібліотеки мають успішний досвід використання символічних відзнак учасників літньої програми читання. Наприклад діти, які прочитали 10 книг, отримують у групі соціальної мережі Flickr знак-оголошення «Бібліотечний Чемпіон живе тут!». Наочною демонстрацією бібліотечної підтримки є відзнака «Позитивний вплив однолітків», котра надається активному читачеві та спрямована на підвищення обертаності книжок.
Сьогодні бібліотечні технології доповнюються веб-сервісами, за допомогою яких можна підібрати книги для читання на основі рекомендацій від знавців хорошої літератури. Для любителів читання справжнє роздолля: або по-старому гортати сторінки паперової книги, або сторінки на екрані книги електронної, або читати відформатований текст на екрані мобільного гаджету (смартфону або планшетного комп’ютера). Кожен спосіб читання має право на існування, головне – не витрачати години на поглинання другосортної літератури, адже час має занадто високу цінність. Ось чому бібліотекарі Публічної бібліотеки м. Брукліна (США) приблизно раз на тиждень надсилають зареєстрованим читачам перелік з п’яти-шести рекомендацій для читання, що розподілені за жанрами. Також ці списки виставлено на сайті книгозбірні для загального перегляду. Всі ці різновиди електронних бюлетенів та консультаційних повідомлень розроблені з єдиною метою – популяризувати читання для задоволення.
Не залишається поза увагою зарубіжних колег і створення фізичного простору, в якому користувачі можуть задовольняти свої творчі запити і потреби, діставати насолоду від процесу читання. Поряд із читанням «щоб знати» («пізнавальним» та «інформаційним») дедалі більшого поширення набуває читання «щоб уміти». Це т. зв. інструментальне читання – для освоєння нової професії, набуття нових навичок і вмінь, конче необхідних у повсякденному житті, і т. ін. Користувачі охоче беруть участь у діяльності, під час якої можна спробувати щось нове.
Проект «Світи майстрів» – середовище, що сприяє розвитку і реалізації творчих можливостей користувачів і передбачає надання доступу до широкого спектра інструментів та технологій. Підвищити інформаційну грамотність у царинах дизайну, науки, технологій, інженерії, мистецтва та математики тепер можна в бібліотеці. У такій «творчій майстерні», наприклад, дитина, яка завзято читає про роботів, може скористатися, крім книги, комплектом інструментальних засобів з робототехніки; студент або дослідник-початківець – провести елементарні хімічні експерименти та достатньо швидко оформити отримані результати і т. ін.

Не менш цікаві проекти є в бібліотеках України. Так, бібліотеки Хмельниччини популяризують читання, співпрацюють з «Новою поліцією», впроваджують «Живу бібліотеку» тощо.

Центральна бібліотека МЦБС є центром європейської інформації, інформаційно-туристичним осередком міста, її спеціалізацією є навчання англійської мови. У філіях створено центри мистецької творчості, польської мови, народознавства, сімейного читання та дитячого розвитку, консультативно-навчальний центр з професійної орієнтації і працевлаштування, інформаційний центр для соціально незахищених верств населення та ін.
Заклади МЦБС є учасниками та організаторами багатьох ініціатив, вуличних акцій, фестивалів, завдяки яким мають можливість розповісти про себе, зацікавити людей читанням та залучити нових користувачів. Усі книжкові виставки для таких заходів супроводжуються тематичними вікторинами, квестами, на яких учасники за правильні відповіді отримують призи. Завжди готується інсталяція з емблемою МЦБС для фотографування.
У квітні бібліотеки МЦБС брали участь у відкритті цьогорічного туристичного сезону в м. Хмельницькому «Відкрий своє місто». Для містян та гостей Хмельницького було організовано книжкові виставки «Відкрий для себе рідне місто» та «Читай українською». Бібліотекарі підготували карту міста з позначками бібліотек. Перехожі знаходили на карті свій будинок і дізнавалися, яка бібліотека є найближчою до них. Потім спілкувалися з працівником саме тієї книгозбірні та отримували флаєр з рекламою бібліотечних послуг. 
Цікавинкою Хмельницької МЦБС стало відкриття в жовтні сезону «Літературних побачень за філіжанкою кави» в рамках авторського проекту Л. Підгірної «Літературний туризм». Хмельничанам дуже сподобалися ці зустрічі, тож вони з нетерпінням чекають на наступні побачення. 
Заручившись підтримкою IREX, бібліотеки розпочали реалізацію проекту «Моя нова поліція», надаючи інформаційну підтримку патрульній поліції м. Хмельницького. З початку такої співпраці проведено півсотні спільних заходів для аудиторії різного віку – від малечі з дитячих садочків до людей пенсійного віку. Центральна бібліотека організувала фотоконкурс до 100 днів роботи поліції в місті та взяла участь в організації святкових заходів для хмельничан. Патрульні поліцейські стали активними учасниками уроку англійської мови, який одночасно проводився в багатьох містах України. Вони зібралися в бібліотеці разом із містянами, щоб побити рекорд Книги рекордів Гіннесса в номінації «Найбільший мовний урок у світі». Одним із цікавих експериментів була зустріч представників Національної патрульної поліції та студентів Хмельницького інституту соціальних технологій у бібліотеці-філії на сеансі карткової настільної гри Ради Європи для молоді «Країна Гідності. Вивчення соціальних прав через освіту з прав людини». Фасилітатор гри – завідувач філії Т. Венгрова, яка раніше пройшла відповідне навчання, запропонувала гравцям стати членами парламенту вигаданої Країни Гідності та ухвалювати рішення стосовно стратегії соціальної політики в рамках плану розвитку країни на найближчі п’ять років. Учасники спілкувалися, сперечалися, але прийняли спільне рішення.
«Гра дуже реалістична і цікава, – ділилася враженнями І. Табенська, інспектор патрульної поліції. – Хоча підрахунки показали, що ми дещо перевищили бюджет Країни Гідності, та наш парламент одностайно вирішив, що всі витрати обґрунтовані і через кілька років ми побачимо позитивні результати. Не може бути щасливою країна, де живуть нещасні бідні люди. Я вважаю, що поліція та студенти склали гарну команду».
Успішним та цікавим за своїми результатами виявився проект «Жива бібліотека».
Цей формат вирішили реалізувати бібліотекарі центральної бібліотеки для знайомства та спілкування своїх користувачів з неординарними особистостями, налагоджуючи суспільний діалог, долаючи стереотипи та упередженість один до одного. Проект не можна назвати інноваційним, але він виявився актуальним, і його результати перевершили всі сподівання організаторів.
Хто бере участь у «Живій бібліотеці»? Насамперед «жива книга» – людина, яка через своє етнічне походження, релігійні погляди, професію, стан здоров’я, сексуальну або соціальну приналежність є ізольованою. Ця людина готова відкрити свій статус та досвід у розмові, в обговоренні та дискусії зі спірних питань з читачем. Наприклад, «живі книги» можуть мати такі назви: ВІЛ-позитивна людина, шукач притулку, біженець, колишній споживач наркотиків, представник етнічних та національних меншин, священик, безробітний, людина, яка має досвід роботи за кордоном, та ін. Читач – це будь-який відвідувач «Живої бібліотеки», котрий зацікавлений дізнатися більше про конкретну групу людей, що її репрезентує «жива книга», або прагне поставити «заборонені запитання» цій «книзі» в необразливій формі у сприятливій, дружній атмосфері. 
Бібліотекар – це людина, яка сприяє спілкуванню книги та читача. Він може пояснити концепцію та правила «Живої бібліотеки», відповідає за технічні деталі (стежить за часом, реєстрацією тощо).

«Жива бібліотека» згуртувала навколо книгозбірні різних людей. В її рамках пройшли нові заходи і проекти, які були запропоновані «живими книгами» та користувачами бібліотеки. Перед першим заходом «Живої бібліотеки» було здійснено велику підготовчу роботу: представлено бренд-стратегію проекту, розроблено правила, проведено опитування серед користувачів щодо того, з ким би вони хотіли поспілкуватися, створено картотеки «живих книг», продумано піар-кампанію.
Вже відбулися чотири «Живі бібліотеки», «прочитано» 18 «живих книг». Кожна «книга» – людина, яка має власні цікаві історії і готова поділитися ними з читачами. Після спілкування користувачам книгозбірні пропонують заповнити анкету, в якій вони мають зазначити, з ким би в майбутньому хотіли зустрітися – з військовими, журналістами, футболістами, лікарями та ін.
Цікаво, що, дізнавшись із ЗМІ про зустрічі в бібліотеці, телефонують люди, які бажають стати «живими книгами». Так, у картотеку «книг» потрапили лікар-стоматолог, чоловік – майстер з манікюру, який про себе каже: «Я один такий – від Києва до Львова».
Для того щоб читач міг зорієнтуватися у виборі «живої книги», для кожної з них складається анотація та підбирається назва. У цьому творчому процесі беруть участь і бібліотекарі, і «книги». Це допомагає більше дізнатися один про одного до заходу. Деякі люди, не без здивування, відкривають для себе сучасну бібліотеку, стають її друзями та симпатиками. Наприклад, О. Лахмай, байкер Гиря, після того, як побував у ролі «живої книги», зустрічався з друзями-байкерами, показував їм фото та розповідав, що в бібліотеці «крута тусня» і «двіжуха».
Крім байкера, із читачами зустрічалися патрульні поліцейські, письменниця-волонтер, відомий у місті телеведучий, подружня пара волонтерів із Франції, спортсмен – чемпіон світу з пауерліфтингу, переселенка з Донецька, громадський діяч – молодіжний лідер м. Хмельницького, жінка-військова, відомий мандрівник-краєзнавець, учасники АТО та ін. І нині часто-густо, коли ми запрошуємо окремих осіб узяти участь у проекті в ролі «живої книги», приємно чути у відповідь, що вони знають про акцію і раді набути новий досвід.
Під час «читань» часто порушуються несподівані теми, проблеми, які переростають із діалогу в активне обговорення в аудиторії. Для «живих книг» ми придумали оригінальний подарунок – фоторамку, відповідну до роду занять людини, з готовими фотографіями на згадку про участь у «Живій бібліотеці». По закінченні заходу учасники залишають записи про свої враження, а також побажання у спеціальній Книзі відгуків.
Є дещо містичне в тому, що під час підготовки першої акції «Живої бібліотеки» організаторам до рук випадково потрапила книга М. Іванцової «Живі книги». Хід подій, що відбуваються в романі, підказки, як зробити так, щоб «Жива бібліотека» притягувала людей, було взято саме із цього твору. Фраза з нього – «Цікавих історій на світі набагато більше, ніж уже написаних книг» – стала епіграфом до зустрічей у бібліотеці.
Напередодні другої акції в м. Кам’янці-Подільському на зустріч із читачами завітала М. Іванцова. Дізнавшись про це із соцмереж, бібліотекарі Хмельницької МЦБС поїхали в сусіднє місто, щоб познайомитися з авторкою роману. Відтоді між письменницею і бібліотекою зав’язалася дружба. 
Пані Міла завжди стежить за нашими акціями, навіть близько подружилася з «живими книгами» – подружжям із Франції. Коли в липні ми проводили «Живу бібліотеку», французи знову стали її учасниками і допомогли коштами волонтерці, яка збирала їх для воїнів АТО. Подружжя хоче зробити щось подібне у Франції, а «живими книгами» запросити представників української діаспори, щоб французи краще пізнали Україну.
Хмельницька «Жива бібліотека» вийшла за рамки однієї книгозбірні, одного міста і навіть однієї країни. Є приклади продовження спілкування, що почалося під час цих заходів. Так, французи зібрали серед своїх знайомих літературу французькою мовою та привезли у подарунок центральній бібліотеці. Для презентації нових книг бібліотекарі влаштували захід у романтичному стилі «Французький сніданок в українській бібліотеці». Одна з читачок «Живої бібліотеки» В. Грішко-Дунаєвська поділилася своїми враженнями: «Працюю у сфері освіти, і, здавалося б, спілкування не бракує. Але 20 хвилин роблять неможливе: люди, які навіть не віталися перед цим, залишаються майже друзями». Тож такі зустрічі бібліотека організовуватиме і надалі, аби в житті, що дедалі більше переходить у формат он-лайн, завжди було місце для теплих дружніх зустрічей.
Також про проект "Жива бібліотека" читайте на сайті Хмельницької МЦБС.

Список використаних джерел:

1. Козицька, Т. «Гарячі» послуги сучасної бібліотеки / Т. Козицька // Бібліотечна планета. - 2016. - №4. – С.16-20.
2. Талалаєвська, М. Нові форми роботи з користувачами в бібліотеках різних країн / М. Талалаєвська // Бібліотечна планета. - 2016. - №2. – С.13-17.