Херсонська обласна бібліотека для юнацтва імені Бориса Лавреньова до 70-річчя створення Херсонської області започатковує новий обласний краєзнавчий інтернет-проект «Херсонщини достойні імена». Це цикл on-line конференцій, які об’єднають бібліотеки Херсонщини на платформі Google Hangouts. Теми цих відео-зустрічей будуть присвячені історії рідного краю, видатним людям Херсонщини та її майбутньому – молоді.
22 листопада 2013 року об 11-00 старт проекту дала відео-зустріч з київським письменником, географом-науковцем Володимиром Пащенком, автором книги «Степові орли понадальпійські» із серії «Українські достойники».
Володимир Михайлович завітав на зустріч з вчителями української мови та літератури, які перебувають на навчанні в Академії підвищення кваліфікації та бібліотекарями Херсонської ЦБС в стінах обласної бібліотеки для юнацтва ім. Б. Лавреньова.
До спілкування он-лайн протягом години по черзі виходили на зв’язок аудиторії, які знаходилися в Чаплинській, Нововоронцовській та Каланчацькій центральних районних бібліотеках.
На відео-зустрічі шла мова про родину Фальц-Фейнів - талановитих підприємців та щедрих благодійників, які внесли потужний внесок у розвиток народного господарства, збереження і збагачення природи Херсонщини. Про Асканію-Нова, Хорли та родовий маєток у селі Новоолександрівка Нововоронцовського району нашої області.
На початку Володимир Михайлович поділився тим, чому він житель Чернігівщини, а так перейнявся любов'ю саме до херсонських степів.: "Бував в Асканії, в музеї бачив багато портретів невідомих мені людей. А через майже 20 років дізнався про біографію барона Едуарда Фальц-Фейна, племінника засновника заповідника Асканії-Нова. І перейнявся біографією цієї чудової родини. Глибоко вразили останні слова Фрідріха Фельц-Фейна перед смертю: «Чи так же кричать олені в Асканії…». На базі історичного матеріалу виразив своє емоційне сприйняття цього матеріалу «Земля давала і таких годованців – ім’я їм – тавричани. Їх справи гідні наслідування".
Володимир Михайлович акцентував на тому, що поема написана не на матеріалі вивчених архівів та переповідей, а саме на основі вражень від спілкування з людьми, причетними до цієї напрочуд неординарної…сім’ї. Епізод із хлопчиком, який танцює перед Софією Богданівною Фальц-Фейн, описаний у поемі, народився саме зі слів сестри цього хлопчика.
З великим захватом і задоволенням розповідав про зустріч із бароном Едуардом Фальц-Фейном. Поділився своїми враженнями щодо його простоти:
«Я ем как птичка..» .- говорить барон. Тому і живе понад 101 рік..Не пив і не палив. Вразила щедрість та духовна наповненість… Привезти 101 тисячу доларів для відбудови Асканія-Нова у торбі через кордон міг тільки барон Едуард Фальц-Фейн – дарунок для рідного краю – церкви в Гаврилівці та Асканії. Дивовижна особа. Його маленького держав на руках останній цар Росії - Микола ІІ. Людина – жива історія. Людина – сама по собі пам’ятник».
Своїми враженнями від поеми та приїзд барона Едуарда Фальц-Фейна в Гаврилівку, де знаходяться руїни родового маєтку Фальц-Фейнів поділилася Марія Андріївна Комаровська із Нововоронцовки. А також згадала про роман свого чоловіка, місцевого письменника «Барон з Гаврилівки», який друкувався свого часу в місцевій газеті та надсилався самому барону…І як відповідь – листівка з його словами: «Буду рад видеть следующие главы», зберігається у сімейному архіві…
Тишкевич Людмила – екскурсовод із заповідника Асканія-Нова виразила глибоку подяку за те, що саме в поемі «Степові орли понадальпійські» вона знайшла відповідь на багато питань, на які не мала відповіді, насамперед про маму Едуарда Фальц-Фейна. Дуже цінним для екскурсоводів є історичні примітки в книзі, які будуть корисними всім краєзнавцям.
Автора приємно вразило сприйняття кульмінації поеми: мама так і не об’єдналася з сином..
Ще одне незвичне питання пролунало від аудиторії з Каланчацької бібліотеки, в якій зібралися учасники молодіжного клубу «Старшокласник», краєзнавець, що протягом довгого часу вивчає історію Софії Богданівни та бібліотекарі: «Якими рисами характеру повинна володіти особистість, щоб потрапити до вашого історичного пантеону»?
«Серед інших хотілося б написати про видатного українського картографа Юрія Лозу, автора першого тому надзвичайного видання «Історичний атлас України». Вже тільки за цю працю його м’я вкарбоване в історію України…»
І на останок всі присутні отримали від автора книги з автографом на згадку і фото напам’ять від зустрічі…
Немає коментарів :
Дописати коментар