Рік Японії в Україні: бібліотечний формат

 

Після того, як 2017 рік  було оголошено в Україні Роком Японії, (Про оголошення 2017 року Роком Японії в Україні [Текст]: указ Президента України від 11 січня 2017 р. № 1/2017) почалась розробка проектів, які мають за мету підвищити та об’єднати культурний рівень двох країн у взаємодії одна з одною. 

Цивілізація прийшла в Японію відносно недавно. Ще середині ХIХ століття там панувало середньовіччя з феодальними принципами управління. А тепер Японія така, якою ми її знаємо - з найбільш просунутими технологіями, але при цьому прихильна традиціям також, як і багато століть назад. Добре це чи погано - не нам судити.

У 2017 році збільшиться кількість іноземних представників на территорії України, а більше за все увага буде приділятись сфері освіти, оскільки саме через контакти не тільки і не стільки офіційних представників країни, скільки через залучення до культурного простору звичайних жителів, можна досягти найбільшого сприйняття країни в свідомості іноземців. 

Увага буде приділятись програмі обміну студентами між вищими навчальними закладами України та Японії, оскільки це є найбільш вдалим рішенням по транслюванні культури Японіі до України.
Нас, бібліотекарів, в першу чергу цікавить, а які ж цікаві бібліотечні заклади існують в Японії?
Тож, хочу познайомити з деякими з них.

 Медіатека в Сендай

 

Медіатека, що відкрилася в 2001 році в японському місті Сендай, дуже скоро стала його символом, а архітектор Тойо Іто отримав «Золотого Лева» Венеціанської архітектурної бієнале.
На всіх поверхах медіатеки зроблені відкриті простори зі скляними вікнами від стелі до підлоги, що символізує відкритість для всього і всіх. Як говорить сам архітектор, медіатека є лише прозорою оболонкою для інформації.
На першому поверсі розташовані кафе, книжковий магазин і вільна зона, яка може бути використана для проведення лекцій, концертів, круглих столів. Стіни складаються в гармошку, щоб простір центру в гарну погоду могло стати наскрізною частиною вулиці.
Другий поверх відданий під дитячу бібліотеку, зону безкоштовного Інтернету, бібліотеку мультимедіа і адміністративний простір, яке відокремлене лише рухомий фіранкою. 

Третій і четвертий поверх - це міська бібліотека shimin і читальні. Тут зберігається близько 400 000 книг і журналів по культурі та мистецтву.
П'ятий і шостий поверхи - це виставковий простір. Там є рухливі стіни на коліщатках, які можуть бути підігнані індивідуально під кожну експозицію.
На сьомому поверсі розташовані кінотеатр, конференц-зали та монтажні студії, куди, попередньо записавшись, можуть приходити всі охочі і працювати над власними проектами: створювати і монтувати аудіо- та відеоматеріали. У цих же студіях влаштовуються майстер-класи та семінари, а в залі кінотеатру проводяться лекції та покази. 

У медіатеці є набір інструментів, які можуть знадобитися відвідувачам в процесі їх творчості: відеокамери, мікрофони, проектори. Ними можна користуватися за помірну плату. Безпровідний мікрофон, наприклад, коштує 800 ієн (приблизно 10 доларів).

Окрім обмінних програм в межах Року Японії в Україні будуть створюватись культурні простори — фестивалі та лекторії, до яких будуть активно залучати японців з ціллю, щоб вони передавали свій унікальний досвід українцям.

Не стоять осторонь і бібліотечні заклади України, які цього року будуть присвячувати свої інформаційно-просвітницькі та культурні заходи щодо популяризації літератури, культури Японії тощо.

 Тож, у наступному пості я познайомлю з деякими прикладами заходів у т.ч. бібліотек Херсонщини.

 Зав. НМВ Херсонської обласної бібліотеки для юнацтва ім.Б.А. Лавреньова - Ірина Тарадименко