Віртуальний бібліодайджест 3 - 2021

Останній в цьому році бібліодайджест, в продовження теми обласного семінару, присвячений просуванню читання.

Так, в 3 номері інформаційного вісника "Бібліосвіт" Державної бібліотеки України для юнацтва за поточний рік є рубрика "Виховання читацької культури", де зібранні статті відповідної тематики.

Галина Гич в статті "Читацькі практики дітей і підлітків ХХІ століття" пояснює феномен читання дітей покоління Z і шукає можливі практичні дії у площині зміни їх читацьких практик.

Тетяна Сопова у статті "Просування читання: від рекомендацій ІФЛА до заходів у юнацьких бібліотеках" робить огляд цікавих практик обласних бібліотек для юнацтва та молоді.

Алла Марченко в своїй статті "Інноваційні форми популяризації читання молоді" розповідає про костюмовані літературні квести, промоцію читання через інтерактивні форми: онлайн-вікторини, онлайн-ігри, цикли відео, тощо.

Бібліосвіт : інформ. вісн. – № 3 (79) 2021 / [редкол. : Г. Саприкін (голова редкол.), Т. Сопова (відп. ред.), О. Виноградова, Т. Якушко] ; Держ. б-ка України для юнацтва. – К. : [б. в.], 2021. – 96 с.

Переглянути електронне видання можна тут

Зверніть увагу на видання "Промоція читання та реалізація кроссекторальних літературних проєктів у бібліотеках області". Це збірник, що містить матеріали доповідей і повідомлень круглого столу «Промоція читання та реалізація кроссекторальних літературних проєктів у бібліотеках області», який відбувся в онлайн-форматі 9 липня 2020 р. за участі спеціалістів обласних, міських, районних, сільських бібліотек Рівненської області. У публікаціях висвітлені питання практичної діяльності публічних бібліотек у напрямі популяризації читання, зокрема просування читання серед різних груп користувачів, реалізація інтерактивних проєктів про літературу, розвиток партнерств, подолання викликів, спричинених пандемією і розвиток нових культурних практик в умовах, що склалися. 

Переглянути можна тут 

Віртуальний бібліодайджест №2 2021

В другому випуску віртуального бібліодайджеста назбирали для вас цікавих матеріалів з медіаграмотності, туризму, які стануть в нагоді бібліотекарям.

Віртуальний бібліодайджест 2021 №1

Перший випуск дайджесту 2021 року буде присвячено корисним виданням, що вийшли у світ в 2020 році та стосуються бібліотечної діяльності. 

В минулому році компанія InfoSapiens здійснила дослідження на замовлення Українського інституту книги «Читання в контексті медіаспоживання та життєконструювання». Було опитано 3900 осіб віком від 6 до 59 років з різних регіонів України. Мета дослідження - типологія читачів в контексті медіаспоживання та виявлення ефективних каналів комунікації з ними.

Ось кілька важливих і цікавих результатів дослідження:

–  8% дорослих і 13% дітей щоденно читають книжки

–  у 2020 році 34% українців хоч раз купили друковану книжку

–  за час карантину 2020 року 23% дітей-читачів почали частіше читати під час карантину, а 16% - рідше

–  жінки значно частіше читають, ніж чоловіки: ніколи не читає 38% чоловіків і 28% жінок, при цьому, щодня читають 7% чоловіків і 9% жінок

–  57% дітей читають з примусу

Завантажити повний звіт можна тут

Посібник “Дизайн-мислення для бібліотекарів” перекладено українською мовою. 

Дизайн-мислення ‒ це методологія та спосіб мислення, який допоможе вам вирішувати щоденні виклики у бібліотеці. Його можна  використовувати,  аби  краще  розвинути  програми, послуги, простори та системи у вашій бібліотеці. 

На його сторінках ви дізнаєтесь про основні кроки процесу дизайн-мислення, від початку роботи до натхнення, ідеї та ітерації.  Методологія показує як бібліотекам працювати разом, щоб виявити, що хочуть громади, та експериментувати, щоб створити сервіси, програми та процеси для впровадження цих змін.

Методологія була розроблена Публічною бібліотекою м. Чикаго (США) та Публічними бібліотеками м. Орхуса (Данія) за підтримки Фонду Білла та Мелінди Гейтс у 2013-2014 роках. Перед цим було проведено дослідження у 40 бібліотеках в 10 країнах світу.

Посібник доступний до завантаження тут 

Український інститут книги видав брошуру «Книжкові клуби». В якому позиціонують клуби як дієвий формат промоції читання та розповідають про успішні світові кейси.

Переглянути та завантажити можна тут.

ВГО “Українська бібліотечна асоціація” презентувала електронний посібник «Чотири простори бібліотеки: модель діяльності» з практичними рекомендаціями для створення в Україні сучасних бібліотек з інноваційними сервісами та можливостями.

Завантажити можна тут

Ольга Козаченко,

головний методист науково-методичного відділу ХОБЮ ім.Б.А.Лавреньова

Віртуальний бібліодайджест №2 2020

Цей випуск дайджеста присвячений роботі бібліотек в умовах карантина. Адже велика кількість статей фахової періодики, присвячена саме цій тематиці.

Віртуальний бібліодайджест 2020 №1

В першому випуску цьогорічного дайджеста хочу зробити огляд найяскравіших матеріалів інформаційного вісника "Бібліосвіт" Державної бібліотеки України для юнацтва за 2019 рік.

Тетяна Сопова в статті «Надихаємо на читання: трохи досвіду, трохи порад...» знайомить із досвідом роботи з просування книги та читання обласними бібліотеками України для юнацтва та молоді. Також дає перелік сучасних дієвих форм із популяризації читання.

Небажання дітей, молоді читати та їх незацікавленість у читанні?! Що з цим і кому робити? Які важелі використовувати? Які форми застосовувати? Запитання…запитання… запитання… Поговоримо про те, які відповіді на них мають фахівці юнацьких та молодіжних бібліотек.

Віртуальний бібліодайджест 2018 №2

В цьому випуску віртуального бібліодайджеста представлені сучасні форми масової роботи з молоддю, та корисні поради з просування бібліотеки в соціальній мережі Instagram.

Віртуальний бібліодайджест 2018 №1

Перший в цьому році випуск Віртуального бібліодайджеста присвячено трансформаціям бібліотечних функцій, бібліотечних пріоритетів та бібліотечної діяльності за матеріалами фахових статей журналу Бібліотечна планета.

Під впливом технологічних та соціокультурних перетворень, які відбуваються в сучасному світі, змінюються й традиційні стереотипи стосунків між бібліотекою і суспільством. З бурхливим розвитком інформаційно-комунікативних технологій бібліотеки, котрі тривалий час були майже єдиним каналом доступу до документних ресурсів і масивів знань, опановують цифрові технології.

Питання щодо майбутнього публічних бібліотек обговорюються представниками влади і громадськості, бібліотекарями і користувачами. Однак їх розв’язання залежить від того, наскільки бібліотеки зможуть адаптуватися до тенденцій розвитку сучасного соціуму. Від трансформації діяльності бібліотеки залежить не тільки їх майбутнє, а й доля галузі культури країни в цілому.

Дослідження підтвердили гіпотезу стосовно того, що базовою функцією сучасної бібліотеки є інформаційна. Новим вектором інформаційної діяльності бібліотеки є організація і управління масивами знань, тобто відбір, перероблення на основі аналізу, синтезу і структурування різноманітних текстів і медіапродуктів, їх трансляція та передання (в т. ч. мережеве) наявним і потенційним користувачам.

Наступна функція сучасної бібліотеки – освітня. Саме бібліотека спроможна забезпечити право людини на здобуття безперервної освіти та самоосвіти протягом усього життя через інструментарій інформаційного підтримання, сприяти підвищенню інформаційної грамотності населення, його інформаційної культури. 

Новим змістом варто наповнювати одну з базових функцій бібліотеки - меморіальну, яка спрямована на збирання, збереження, розкриття документного історико-культурного надбання і забезпечення доступу до нього членів громад.

У виконанні культурно-просвітницької і культурно-дозвіллєвої функцій новим є те, що сучасна бібліотека може виходити за межі монологічних форм, формувати на своїх майданчиках і поза ними багатоаспектний комунікативний простір, у котрому активна роль належить її користувачам як учасникам практик культурного діалогу.

Отже, бібліотека майбутнього повинна стати не тільки простором для вільного спілкування, самореалізації, освіти і творчості, а й загальнодоступним інформаційно-дозвіллєвим центром, котрий акумулюватиме різноманітні інформаційні потоки і забезпечуватиме рівноправний доступ усім соціальним групам до достовірної інформації і знань, а її соціально орієнтовані сервіси охоплюватимуть усі сфери життєдіяльності суспільства.

Докладніше в статті Т.Вилегжаніної "Трансформація функцій публічних бібліотек у реаліях сьогодення"

У форматі дискусії, запропонованої ІФЛА, українські фахівці обговорили бачення майбутнього бібліотек, проблеми та можливості, які мають українські книгозбірні сьогодні, а також те, як об’єднане бібліотечне співтовариство може разом відповісти на виклики майбутнього. 

Узагальнені результати цього експертного обговорення в статті – О.Бояринової, О.Воскобойнікової-Гузєвої, В.Пашкової «Внесок українських фахівців у глобальне бачення майбутнього бібліотек». 

Основними цінностями, які пропонують бібліотеки, було визнано: клієнторієнтованість; надання доступу до інформації; сприяння демократії та інтелектуальній свободі; розвиток грамотності, освіти, просвіти; доступність

До сильних сторін бібліотек експерти віднесли: інформаційний ресурс та доступ до нього (безкоштовний, рівноправний); досвід реалізації інноваційних проектів; наявність фізичного приміщення; надання спеціалізованих різноманітних бібліотечних послуг; здатність до трансформацій, готовність до змін.

Основні проблеми бібліотек, вважають експерти, такі: недостатня компетентність персоналу, старіння кадрів, менталітет; недосконала нормативно-правова база; відсутність ефективної державної політики в галузі бібліотечної справи; залежність бібліотек від політичних та адміністративних процесів; недостатнє фінансування.

Розвиток сильних сторін, урахування суспільних процесів і особливостей стану галузі в поєднанні із спільними професійними цінностями - запорука успіху і сталого розвитку бібліотек.

Про трансформаційні процеси та змінення пріоритетів у діяльності Одеської ОУНБ ім. М. Грушевського, зокрема, стосовно впровадження варіативних моделей бібліотечного обслуговування, зонування бібліотечного простору, надання користувачам широкого спектра традиційних та інноваційних послуг, створення для них комфортного середовища в статті Ю.Амельченко «Новий простір бібліотеки: популярність, репутація, бренд».

Колектив бібліотеки ще з перших років незалежності нашої держави відчув нові потреби суспільства у функціонуванні закладу як громадського центру спілкування, необхідність спрямування своєї діяльності на задоволення культурно-освітніх, дозвіллєвих, інтелектуальних потреб користувачів, реалізацію їх різноманітних ідей. Фахівці трансформували простір обласної бібліотеки та обрали своїм професійним гаслом тези «Читач завжди правий» і «Що менше “табу”, то краще людині». 

Бібліотека приваблює користувачів не лише багатющим зібранням літератури, започаткованим ще у XVII ст., а й комп’ютерними залами, Wi-Fi, зручними, затишними зонами відпочинку. А якщо відвідувачеві хочеться почитати влітку на свіжому повітрі, то для цього створено й таку можливість. Також у холі бібліотеки діє кафе, яке небезпідставно можна вважати літературним, адже тут усі охочі обговорюють останні літературні новинки, не заважаючи тим, хто працює в читальних залах.

У бібліотеці запроваджено буккросинг, для цього в холі встановлено стелаж «звільнених книг». Є тут також інформаційний стенд «Крокуємо бібліотечними заходами».

У відділі персонального абонемента створено дитячий куточок, в якому малеча, що приходить разом з батьками чи бабусями, може погратися різноманітними іграшками, подивитися мультфільми, помалювати на інтерактивній дошці, переглянути чудові дитячі книжки - подарунки від друзів бібліотеки. Тут також проходять засідання клубу «Літературний сад», на які збираються майбутні поети і літератори. Вони обговорюють сюжети та героїв прочитаних книг з доброзичливими бібліотекарями-ерудитами.

У читальній залі створено кінозал. Це дало нам змогу, наприклад, долучитися до проведення Фестивалю європейського кіно, організувати допрем’єрний показ і обговорення документального фільму «Процес. Російська держава проти Олега Сенцова».

Використати бібліотечний простір якомога повніше і з користю для відвідувачів - наша мета. Тому, наприклад, влітку фахівці відділу мистецтв, які знаються на живописі, музиці, театрі та кіно, перетворюють бібліотечне подвір’я на читальну залу зі столами під парасольками від пекельного сонця, з можливістю почитати пресу або книгу, поспілкуватися, послухати музику, випити прохолодної водички.

Є в бібліотеці і зовсім нова сучасна зала, яку допомогли облаштувати благодійники. В ній розмістився відділ соціально-культурної діяльності.

Бібліотекар О. Тарасенко ініціював і реалізує літературно-пізнавальний проект «Сучасна українська література через персонали». Вже відбулися заходи на теми: «Патріарх української літератури Юрій Андрухович», «Сірий кардинал Юрій Іздрик», «Залізна леді Оксана Забужко», «Український Пелевін Сергій Жадан», «Галицький лицар Юрій Винничук».

Більше цікавої інформації шукайте в першоджерелах:

Вилегжаніна, Т. Трансформація функцій публічних бібліотек у реаліях сьогодення // Бібліотечна планета. – 2018. – №1. - С.4-5.

Бояринова, О. та ін. Внесок українських фаівців у глобальне бачення майбутнього бібліотек / О. Бояринова, О. Воскобойнікова-Гузєва, В. Пашкова // Бібліотечна планета. – 2018. – №1. - С.7-9.

Амельченко, Ю. Новий простір бібліотеки: популярність, репутація, бренд // Бібліотечна планета. – 2018. – №1. - С.17-19.

Віртуальний бібліодайджест. 2017. №3. Частина ІІ

В останньому в цьому році випуску дайджеста розкриті питання бібліотеки в галузі туризма, підтримка бібліотекою внутрішньо переміщенних осіб та популярна форма роботи - бібліотека open-air.

Бібліотека і туризм

У статті Наталії Волян та Любові Жук розглядається досвід публічних бібліотек Рівненської області у напрямку популяризації туристичної привабливості краю через поширення туристичної інформації та розвиток екскурсійних послуг.

Екскурсійній відвідуваності РОУНБ сприяє створена краєзнавча експозиція «Рівненщина літературна». Візуальний ряд експозиції представлений 8-ма інформаційними стендами, які розкривають розвиток літературного процесу краю від найдавніших часів до кінця XX століття (персони, події, книги, культурні та сакральні об'єкти). На запит відвідувачів проводяться оглядові екскурсії по всій експозиції, тематичні (Українська школа в польській літературі, Рівненська гімназія, літературно-культурне життя краю ХІХ-ХХ ст.), персональні, присвячені письменнику. 

Інформуванню про рекреаційно-туристичні можливості краю сприяє ресурс «Рівненщина туристична». Сайт інтерактивний, адаптований для перегляду з мобільних пристроїв, із можливістю різних видів пошуку, двомовний (українська, англійська). Особливістю ресурсу є його дизайн, в якому використані ілюстрації рівненського художника-дизайнера Олексія Огня.

Туристичні можливості краю популяризують центральні бібліотеки районів області, які організували екскурсійну роботу, музейні експозиції, проводять інтерактивні заходи для пізнання міста та його околиць (квести, велотури), підтримують відповідні рубрики на бібліотечних сайтах або ведуть краєзнавчі блоги, активно взаємодіють з аудиторією в соціальних мережах.

Млинівською центральною районною бібліотекою була реалізована ініціатива зі створення туристичного маршруту, до якого вперше були включені публічні бібліотеки.

Більш докладно читайте в статті «Місце публічної бібліотеки в туристичній індустрії краю» // Бібліотечний форум: історія, теорія і практика. – 2017. - №4.

Бібліотека і внутрішньо переміщені особи

Плідним досвідом роботи з дорослими та дітьми зі Сходу України стала робота Житомирської обасної бібліотеки для дітей в рамках проекту «Бібліотека як міст культурної інтеграції внутрішньо переміщених осіб у місцеві громади», який реалізовувався бібліотекою спільно з Житомирською обласною молодіжною громадською організацією «Паритет». У креативній формі під час мистецько-краєзнавчого диліжансу бібліотекарі знайомили учасників проекту з історичним центром міста, де багато цікавих старовинних будівель, серед яких є й пам'ятки архітектури. Усе це здійснювалось з метою кращої адаптації людей до нового місця проживання, для того, щоб вони полюбили місто Житомир і він став для них рідним. Бажаного результату бібліотекарі досягли завдяки синтезу різних методів і форм роботи: арт-терапія застосовувалась під час розпису мистецького рушника «Нас єднає Україна!», музикотерапія - під час концертних програм у Житомирській обласній філармонії імені Святослава Ріхтера та музичному училищі ім. О. Косенка. Там же й застосовувалась ігрова терапія під час театру-імпровізацій, коли учасники «Диліжансу» проявляли свої акторські здібності, і тривала протягом всього заходу, адже кожен з дітей виконував роль пасажира-мандрівника. АРТ-група вдало використовувала такі новітні авторські креативні прийоми: «Руханка настрою», «Інфо-парасолька», «Мікрофон у дії» та «Диліжанс єднання» постійно знаходячись з ними на зв'язку. 

На базі бібліотеки була організована для дітей та дорослих унікальна мистецька платформа «Квартал МироТворчості» з театральним майданчиком, літературним кафе, тренінг-центром, школою життєтворчості, студіо-кухнею, танц-подіумом, бібліо-цукернею тощо. Саме у «Кварталі МироТворчості» проводились заходи, на яких діти мали можливість створювати дивовижний мистецький майдан, де словом та пензлем могли захищати нашу Україну-неньку, просити миру в Янголів-охоронців. 

Про роботу Кварталу читайте в статті Т.Данилевич «На бібліотечній платформі Кварталу МироТворчості» // Бібліотечний форум: історія, теорія і практика. – 2017. - №2.

Бібліотека Open-air 

З метою розширення бібліотечного простору, протягом п'яти років змістовно та цікаво у Дніпропетровській обласній універсальний науковій бібліотеці ім. Первоучителів слов'янських Кирила і Мефодія (ДОУНБ) проводиться соціокультурний проект «Бібліотечна альтанка». 

Відділ абонемента під «Бібліотечною парасолькою» організував мальовничу та барвисту фотосесію «Дніпропетровщина читає Яворницького». Кожен бажаючий мав можливість сфотографуватися з улюбленою книгою на фоні ретельно підібраної атрибутики та залишити собі на згадку колоритне фото.

До дня Захисту дітей організували цікаву гру-вікторину «Юний ерудит», яка значно розширила їх кругозір та сприяла формуванню навичок командної гри. Діти жваво відповідали на запитання з різних галузей знань та викладали на швидкість слово «ЕРУДИТ». А під час арт-години «Весь світ - дітям» батьки з дітьми взяли участь у творчій майстерні та разом зробили унікальний стяг, який став своєрідним символом родинного тепла та затишку. 

Галасливо та весело проводились у бібліотечній альтанці пошукові експедиції книг. Прищепити інтерес до читання та підвищити інформаційну культуру мали на меті співробітники відділу наукової інформації та бібліографії (ВНІіБ), коли презентували для мешканців міста незвичайну книжкову інсталяцію «Розшукується цікава книжка». За умовами літературної вікторини було потрібно по жартівливому опису впізнати відомі й улюблені книжки, назви яких ховалися під обгортками.

Незважаючи на спекотні літні дні, бібліотечна альтанка завжди була в центрі уваги мешканців міста. Організатори презентували для громади літературний мікс «100 великих» та пропонували взяти участь у інформаційному лото. Ця грандіозна серія науково-популярних книг зацікавила людей, які бажали приємно і з користю провести вільний час. 

Докладніше про це та багато іншого розкаже стаття Оксани Шевченко «Бібліотека просто неба – Open air» // Бібліотечний форум: історія, теорія і практика. – 2017. - №2.

Віртуальний бібліодайджест - 2017 - №3 - Частина І

Продовжуємо публікувати корисні матеріали з професійних періодичних видань для впровадження в роботу.

Розвиток творчих здібностей

Виходячи з напрацьованого досвіду та постійно оновлюючи зміст роботи з обдарованою та творчою молоддю, фахівці відділу мистецтв Хмельницької обласної бібліотеки для юнацтва роблять акцент на сприянні розвитку й реалізації творчості за допомогою традиційних та інноваційних засобів та форм роботи. Серед них – організація художніх виставок та діяльність творчої майстерні «Арт-скриня». Так, нові підходи до впровадження дієвих креативних форм діяльності в бібліотечну практику, популяризації образотворчого та декоративно-ужиткового мистецтва, залучення до творчості талановитих молодих користувачів пропонує майстерня «Арт-скриня» при бібліотеці, на базі якої функціонує підрозділ Центру анімаційних мистецтв – Перша професійна студія пісочної анімації. Майстерню-студію, у якій навчають основним прийомам пісочної анімації, обладнано спеціальними столами з підсвіткою.  

Про форми та зміст програми «Арт-скриня» в статті Н.Березюк «Інновації в роботі бібліотеки з розвитку творчих здібностей молоді» тут

Медіаосвіта

Спільний проект Миколаївського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти та Миколаївської обласної бібліотечної асоціації спрямований на створення навчально-методичного комплексу – програми медіазанять «Від медіаграмотності до медіакультури». У віртуальному посібнику представлена тематика медійних занять для суб’єктів педагогічного процесу: дошкільнят, учнів початкової, основної та старшої шкіл, педагогічних і бібліотечних працівників, батьків. Стратегічними складовими цього комплексу є медіаграмотність, медіаосвіта, медіапросвіта, медіакомпетентність, медіакультура.

У рамках проекту розроблено наступні бібліотечні уроки: «Книга, бібліотека, Інтернет...» та «Тинейджер перед вибором» для 8-го класу. Мета – навчити підлітків орієнтуватися в бібліотеці та визначати орієнтири власної діяльності в мережі Інтернет; «Кібербулінг і підліток» та «Як протидіяти віртуальному терору?» для 9-го класу. Мета – визначення поняття терору і його різновидів; розуміння наслідків впливу інформаційного терору на психологію людини; визначення способів захисту від інформаційного віртуального терору. 

Більше про основи інформаційної грамотності в статті Світлани Рагімової «Бібліотечно-бібліографічні знання як складова інформаційної культури молоді» тут

Мистецтво 

Свій внесок у розвиток творчих здібностей, виховання естетичних смаків особистості роблять працівники відділу мистецтв Кіровоградської обласної бібліотеки для юнацтва, використовуючи традиційні форми роботи та шукаючи нові, руйнуючи стереотипи.

Наприклад, в рамках бібліотечного проекту книгозбірні «Креативна середа» (тематичні комплексні заходи проводяться кожного місяця в середу, у вечірній час), був проведений «Музичний батл» - креативний концерт студентів Кіровоградського музичного училища, які звернулися до бібліотеки із пропозицією провести концерт. Бібліотекарі з радістю підтримали цю ідею, запропонувавши незвичний формах проведення заходу - батл.

Учасники розділилися на дві команди - «класики» та «сучасники». Кожна команда представляла свій стиль виконання, відстоювала обраний жанр, підкорювала слухачів харизмою. Глядачі були в захваті від прекрасних голосів студентів та чудового виконання музичних творів. До речі, репертуар студенти обирали самі. Учасники батлу тримали аудиторію весь час у напрузі, адже відбулося справжнє музичне змагання.

Перед початком заходу кожен глядач отримав одну «бібліомонету», за допомогою якої він міг проголосувати за команду, що сподобалась. Глядацька аудиторія була різноманітна - студентів прийшла підтримати молодь, батьки з дітьми, люди похилого віку - усіх об'єднала музика.

Не зважаючи на те, що молодь сьогодні надає перевагу сучасній музиці, за підсумками голосування глядачів перемогла команда «класиків». А це говорить про те, що класична музика не втрачає популярності.

Знайомство з книгами про мистецтво, зразками його кращих творів, з життям і діяльністю видатних митців допомагає зрозуміти мову мистецтва.

Так, до Міжнародного дня танцю відділ мистецтв, спільно з відділом соціокультурної діяльності, провели danc-mix «Танцюють всі». Цей захід є частиною нового бібліотечного проекту з «Екрана в реальність» (усі заходи проводяться за форматом відомих телевізійних шоу-програм).

У фойє бібліотеки було облаштовано імпровізовану фотостудію і, звичайно ж, усі елементи, які використовувалися для її створення, були пов’язані з танцями: манекени, одягнені у сукні танцівниць східного та класичного танцю; зі стелі звисали CD-диски та старовинні платівки, витинанки танцюристів, стіну прикрашав силует прекрасної балерини, лунала музика.

Працівники відділу мистецтв провели інформаційну годину «Світ танцю», під час якої глядачі дізналися про різні види танцю, зокрема, віденський вальс, східні та сучасні танці, історію їх виникнення та розвитку.

Запрошені глядачі мали змогу не лише прослухати цікаву інформацію, зробити фото на згадку в інстальованій фотостудії, переглянути книжкову виставку «Танець обличчя націй», а й взяти участь у майстер-класах від керівників провідних танцювальних шкіл міста Кропивницького. 

Для участі у майстер-класах, глядачі, за бажанням, розподіли¬ись на три групи. Всі три майстер-класи проводились одночасно у приміщенні бібліотеки і тривали годину. Після їх закінчення викладачі та учасники вийшли на вулицю Дворцову (біля приміщення бібліотеки) та провели флешмоб, під час якого кожна група представила свій вид танцю.

Сьогодні досить популярною стає арт-терапія - лікування душі засобами мистецтва (образотворчого, музичного, хореографічного чи сценічного).

Наприклад, під час мистецької години «Жива легенда епох: В. А. Моцарт» учасники дізналися про життєвий та творчий шлях відомого композитора, прослухали уривки його музичних творів, почули, як впливає на здоров'я та емоційний стан людини музика композитора: якщо слухати музичні твори кожного дня протягом 10 хвилин, підвищується увага людини, розвивається пам'ять, відступає головний біль. 

Більш розгорнуто читайте в статті Н.Таратути «Мистецтво в нашому житті» // Бібліотечний форум: історія, теорія і практика. – 2017. - №4.

Віртуальний бібліодайджест – 2017 – №2

В час плануваня всі потребують нових форм, назв, цікавих розробок та корисних напрацювань. Тому цей випуск бібліодайджесту міститиме найкорисніші витяги з професійної періодики та відсилання до електронних ресурсів за напрямами.

Правове виховання

Правове виховання є одним із пріоритетних напрямків роботи Чернігівської обласної бібліотеки для юнацтва. Світогляд підлітків, які завтра увійдуть до дорослого світу, повинен ґрунтуватися на повазі до закону держави, вмінні знайти рішення у різних життєвих ситуаціях, розумінні проблем. Вислів «Той, хто знає закони є по-справжньому вільною людиною, яка живе за правилами суспільства», став поштовхом до створення в бібліотеці Центру правової інформації (ЦПІ) «Молодь. Право. Закон». Створений на базі відділу читальної зали з метою практичної реалізації конституційного права громадян України, у т. ч. й молоді, на інформацію, центр спрямовує свою діяльність на оперативне забезпечення нею зацікавлених молодих людей та юридичних осіб, які працюють з юнацтвом, молодіжних громадських організацій та об’єднань. Кожен користувач бібліотеки має право безкоштовного доступу до правової інформації з усіх питань, які його можуть зацікавити.

Велику аудиторію зібрала година правового інформування «Гендерна рівність. Рівні права – рівні можливості». На прикладі своєї професійної діяльності методист обласного центру соціальних служб для сім’ї, дітей, та молоді розповіла, як згладжуються гендерні відмінності, підкресливши, що біологічний фактор ще не визначає долю, не обмежує права, а навпаки, створює можливості для самореалізації і чоловіків, і жінок.

Тема насильства обговорювалася під час чергового засідання ЦПІ – «Мовчати не можна». Приємно вразили старшокласники, які завітали на нього, маючи власну активну позицію, про яку не бояться відкрито заявити: «Я проти насильства! А ти?» Відчувалося, що молодь по-справжньому цікавиться своїми правами.

Щорічно Коропська бібліотека бере найактивнішу участь у Всеукраїнському тижні права. У 2016 р. він тривав від 5 до 12 грудня. Розпочався він із виставки-перегляду правової літератури «Підлітку про права і обов’язки». Упродовж тижня з метою розкриття фонду правової літератури організовувались: викладка-порада «Захисти себе сам!» та викладка-заклик «Ти підліток. Ти маєш право!». У читальній залі бібліотеки юристи провели правовий лікнеп для старшокласників «За юридичною допомогою до бібліотеки». Упродовж Тижня права в бібліотеці проводилося міні-опитування «Чи від тебе залежить рівень правової культури в державі?». Підсумки правового лікнепу підтвердили досить високий рівень освіченості користувачів, засвідчили їхню обізнаність та небайдужість до питань права людини і громадянина.

Більше тут 

Читання

2 лютого минуло 120 років від дня народження Євгена Маланюка. До цієї дати Кіровоградська обласна бібліотека для юнацтва ініціювала ряд заходів: обласний Тиждень поетичного читання «Мандри в пошуках України», літературні варіації «Україна – муза болю, гніву, боротьби», літературно-поетичний вечір «Євген Маланюк – поет національного болю, гніву, боротьби». Шанувальники поетичного слова неодноразово мали поринути в творчість поета та якнайкраще збагнути велич постаті Євгена Маланюка, його талант та бажання змінити на краще цей світ. 

Про це тут  в статті О.Кісельової «Мандри в пошуках України».

Бібліотека-філіал для юнацтва ЦБС для дорослих м. Миколаєва відшукує свої шляхи вирішення проблеми читання молоді. Важливим напрямом проекту «Діти та підлітки за читання» стала популяризація читання як невід'ємної частини сприйняття людиною світу. Цьому сприяла акція, організована до Всеукраїнського тижня дитячої та юнацької книги. Читачам бібліотеки було запропоновано поділитися з однолітками враженнями про прочитані твори. Діти долучились до бібліотечної акції, і книги, які вони радили почитати, стати у пригоді іншим. За результатами опитування було складено список найбільш популярних книг, такий собі порадник від читачів бібліотеки.

В рамках Всеукраїнського проекту «Бібліотекарі рекомендують», організованого молодіжною секцією УБА, юні користувачі бібліотеки долучились до написання рецензій на прочитані книги. Таким чином, бібліотекою було отримано неймовірно цікаві та унікальні відгуки на популярні у молодіжному середовищі літературні твори. За принципом «підлітки - підліткам» відбувається процес розповсюдження інформації та заохочення до читання. Логічним завершенням цього процесу стали яскраво оформлені книжкові виставки читацьких уподобань та виставки-поради.

До Всесвітнього дня читання вголос був організований відеобібліоchallenge «Читай миколаївських авторів», до участі в якому долучились користувачі бібліотеки підліткового віку. Вони стали співавторами мультимедійних продуктів, присвячених творчості місцевих літераторів. Під час створення відео діти відкрили для себе нові імена, знайомилися з творчістю літераторів-краян та дізнавалися про цікаві факти з історії і сьогодення рідного краю.

Намагаючись викликати зацікавленість і здивування у найвибагливіших читачів, бібліотека організовує різноманітні інтерактивні події на кшталт літературної естафети «Читаймо українською!» до Дня української писемності та мови. Учасники естафети залюбки декламували вірш-посвяту рідній мові, що потім стало основою для створення відеозамальовки про читання рідною мовою.

Поєднуючи ідеї просування читання серед молоді та освоєння іноземних мов, було проведено фотокрос «Books in my life» («Книги у моєму житті»). До акції приєднались підлітки, які стали учасниками тематичної фотосесії з цитатами англійською мовою про важливість книги і читання. Фотокрос підтримали і відомі особи міста.

Ще більше та цікавіше в статті О.Баранової «Підлітки та читання: за чи проти?» // Бібліотечний форум: історія, теорія і практика. – 2017. - №4.

Віртуальний бібліодайджест - 2017 / 1

Перший цьогорічний випуск бібліодайджеста, присвячено інноваційним формам роботи, які впроваджують колеги в закордонних бібліотеках. Крім цього, розглянуто проект «Жива бібліотека», який зараз набуває широкої популярності в бібліотеках України.

Зосереджуючи основну свою увагу на задоволенні потреб і запитів користувачів, бібліотеки залишаються відкритим, творчим, безпечним середовищем для їх усебічного розвитку, запроваджують нові послуги, шукають нові форми обслуговування.

Наприклад, організовують у своїх стінах святкування днів народження; спільно з поліцейською службою проводять навчання методів протидії можливим загрозам, приміром, у випадку немотивованих нападів на людей у громадських місцях; влаштовують заходи для молодих батьків і їхніх малюків віком до трьох років і багато іншого. 

Національна бібліотека Австралії забезпечує доступ до аудіоколекції усних історій: польових записів, об’ємних біографічних інтерв’ю, задокументованих історій – особистих або з життя громади, записів народної творчості корінного населення та мігрантів. 

Напрочуд вдало зарубіжні колеги виокремлюють із суспільно важливих потреб жителів громади ті нагальні, що актуальні «тут» і «зараз». Визначивши вектор просування культурних практик, бібліотеки організовують цілеспрямовані заходи, впроваджують різноманітні проектні ініціативи (див. рис.).

Будь-яке нововведення починається з ідеї, але власне читача необхідно зацікавити всіма традиційно бібліотечними послугами, внести новий зміст у бібліотечну діяльність. Найважливішим для суспільства залишається заохочення громадян до читання художньої літератури, тобто читання для задоволення. Особливе значення в цьому процесі відводиться публічній бібліотеці.

Далі йтиметься про деякі з цікавих практик бібліотек: програми мультикультурної взаємодії, рекомендаційну бібліотерапію, проект «Світи майстрів» (Makerspaces) та ін.

Питанню мультикультурної взаємодії громадян велику увагу приділяють бібліотеки Норвегії.

За останні два десятиріччя в цій скандинавській країні значно зросла чисельність емігрантів. У 1995 р. зазначена група населення становила лише 4% жителів, сьогодні – близько 12%. Найбільше в Норвегії мешкає поляків (приблизно 84 тис. осіб). Саме для того, щоб зменшити суспільне напруження, норвезькі бібліотеки розробили різноманітні мультикультурні рішення щодо співпраці емігрантів з Фондом розвитку польського суспільства за програмою «Бібліотеки – місце зустрічі для багатьох культур». Наприклад, у публічній бібліотеці м. Бергена працює «Мовне кафе», в якому тренери, котрі добре володіють норвезькою мовою, проводять ігри та мовні вправи. Пріоритетною в цій книгозбірні є робота з жінками-емігрантами, спрямована не лише на оволодіння ними мовою, а й на асиміляцію їх та їхніх родин з новим оточенням.

Становить інтерес і досвід публічної бібліотеки м. Ополе (Польща), що розпочала в чаті, в рамках програми мультикультурної взаємодії громадян, серію зустрічей для студентів з України, які хочуть опановувати польську мову і прагнуть дізнатися більше про польську культуру.

Не меншої уваги потребують і працездатні люди, котрі з різних причин опинились у важкій життєвій ситуації. Одним із кращих рецептів виходу із важкого морального стану може стати бібліотерапія. У 2013 р. Міністерство охорони здоров’я Великої Британії затвердило реалізацію програми, за якою лікар прописує пацієнтові як терапію читання книжок. До рекомендованого списку ввійшло 30 життєствердних зразків психологічної літератури. Для кожної конкретної психічної проблеми – своя книга, котру можна легко відшукати в британських бібліотеках. Сучасна людина, яка забула про книгу й отримує інформацію з мережевих публікацій та повідомлень, – ідеальний клієнт для бібліотерапевта. З огляду на це бібліотекарі наполегливо радять британцям не чекати лікарської консультації, а читати книги зі списку самостійно.

На цьому американські бібліотерапевти не зупинилися, популяризуючи лікувальний ефект від процесу читання. Вони використали допомогу… братів наших менших. І нині в притулок для тварин маленького містечка, що в штаті Пенсильванія, щодня приходять десятки дітей, щоб почитати... чотирилапим!

Крісті Родрігез, координатор проекту, розповіла, що на таку ініціативу її надихнув власний 10-річний син Шон. Коли вона зіткнулася з проблемою, що її хлопчик абсолютно не хоче читати, то спробувала відвести його у свій притулок для кішок, щоб Шон читав книги тваринам. Шон настільки захопився процесом, що Крісті Родрігез вирішила організувати цілу програму для заохочення дітей до читання. 

У притулку встановили полицю з книгами та відкрили гурток «Книжкові приятелі».

Спочатку книжкове зібрання бібліотеки було невеликим, але згодом, коли про незвичайний проект дізналися поза межами містечка, сюди почали надсилати книги з усієї країни й навіть із Канади, Австралії та Нової Зеландії. На «котячі читання» у притулок стали приходити щодня десятки дітлахів.

Учені з університету Тафтса (м. Бостон, США) стверджують, що навчання в компанії з чотирилапими може значно підвищити ефективність процесу, а також зробити його комфортнішим для дитини. Коли дитина читає вмотивовано (наприклад, для кота), вона відчуває свою значущість, поступово в неї з’являється потреба у читанні для власного задоволення. Не викликає сумніву те, що таким чином публічна бібліотека позиціонує себе як центр промоції та розвитку читання.

Серед інших цікавих форм популяризації книги слід згадати і т. зв. літні читання. Вони є однією з традиційних пропозицій бібліотек у різних країнах. 

Заслуговує на увагу програма SRP (Summer Reading Program), що побудована за зразком ігрових інтерактивних додатків або сайтів, в основу яких покладено присвоєння учасникам балів та відзнак для мотивації їх подальшої участі у грі. За задумом бібліотекарів, діти – учасники програми – отримували призи не лише за читання книг, а й за написання рецензії до оглядів, що розміщуються на бібліотечному веб-сайті, а також маркувальні позначки за кращі рекомендаційні списки, запропоновані для читання підлітковій аудиторії. Позитивно вирізняє цю програму серед інших те, що вона стала загальнодоступною для всіх членів родини, мотивуючи людей різного віку до колективної співпраці.

Проте деякі публічні бібліотеки використовують готове рішення від сайту EngagedPatrons.org – програму для читання з повністю інтегрованими функціями соціальних мереж, що дає змогу користувачам поповнювати рекомендаційні онлайнові списки, складати рецензії на прочитані книги та відстежувати їх прочитання. 

Аналогом може слугувати модуль «Літо читання», який підтримується програмним забезпечення Evanced.

Деякі американські публічні бібліотеки мають успішний досвід використання символічних відзнак учасників літньої програми читання. Наприклад діти, які прочитали 10 книг, отримують у групі соціальної мережі Flickr знак-оголошення «Бібліотечний Чемпіон живе тут!». Наочною демонстрацією бібліотечної підтримки є відзнака «Позитивний вплив однолітків», котра надається активному читачеві та спрямована на підвищення обертаності книжок.

Сьогодні бібліотечні технології доповнюються веб-сервісами, за допомогою яких можна підібрати книги для читання на основі рекомендацій від знавців хорошої літератури. Для любителів читання справжнє роздолля: або по-старому гортати сторінки паперової книги, або сторінки на екрані книги електронної, або читати відформатований текст на екрані мобільного гаджету (смартфону або планшетного комп’ютера). Кожен спосіб читання має право на існування, головне – не витрачати години на поглинання другосортної літератури, адже час має занадто високу цінність. Ось чому бібліотекарі Публічної бібліотеки м. Брукліна (США) приблизно раз на тиждень надсилають зареєстрованим читачам перелік з п’яти-шести рекомендацій для читання, що розподілені за жанрами. Також ці списки виставлено на сайті книгозбірні для загального перегляду. Всі ці різновиди електронних бюлетенів та консультаційних повідомлень розроблені з єдиною метою – популяризувати читання для задоволення.

Не залишається поза увагою зарубіжних колег і створення фізичного простору, в якому користувачі можуть задовольняти свої творчі запити і потреби, діставати насолоду від процесу читання. Поряд із читанням «щоб знати» («пізнавальним» та «інформаційним») дедалі більшого поширення набуває читання «щоб уміти». Це т. зв. інструментальне читання – для освоєння нової професії, набуття нових навичок і вмінь, конче необхідних у повсякденному житті, і т. ін. Користувачі охоче беруть участь у діяльності, під час якої можна спробувати щось нове.

Проект «Світи майстрів» – середовище, що сприяє розвитку і реалізації творчих можливостей користувачів і передбачає надання доступу до широкого спектра інструментів та технологій. Підвищити інформаційну грамотність у царинах дизайну, науки, технологій, інженерії, мистецтва та математики тепер можна в бібліотеці. У такій «творчій майстерні», наприклад, дитина, яка завзято читає про роботів, може скористатися, крім книги, комплектом інструментальних засобів з робототехніки; студент або дослідник-початківець – провести елементарні хімічні експерименти та достатньо швидко оформити отримані результати і т. ін.

Не менш цікаві проекти є в бібліотеках України. Так, бібліотеки Хмельниччини популяризують читання, співпрацюють з «Новою поліцією», впроваджують «Живу бібліотеку» тощо.

Центральна бібліотека МЦБС є центром європейської інформації, інформаційно-туристичним осередком міста, її спеціалізацією є навчання англійської мови. У філіях створено центри мистецької творчості, польської мови, народознавства, сімейного читання та дитячого розвитку, консультативно-навчальний центр з професійної орієнтації і працевлаштування, інформаційний центр для соціально незахищених верств населення та ін.

Заклади МЦБС є учасниками та організаторами багатьох ініціатив, вуличних акцій, фестивалів, завдяки яким мають можливість розповісти про себе, зацікавити людей читанням та залучити нових користувачів. Усі книжкові виставки для таких заходів супроводжуються тематичними вікторинами, квестами, на яких учасники за правильні відповіді отримують призи. Завжди готується інсталяція з емблемою МЦБС для фотографування.

У квітні бібліотеки МЦБС брали участь у відкритті цьогорічного туристичного сезону в м. Хмельницькому «Відкрий своє місто». Для містян та гостей Хмельницького було організовано книжкові виставки «Відкрий для себе рідне місто» та «Читай українською». Бібліотекарі підготували карту міста з позначками бібліотек. Перехожі знаходили на карті свій будинок і дізнавалися, яка бібліотека є найближчою до них. Потім спілкувалися з працівником саме тієї книгозбірні та отримували флаєр з рекламою бібліотечних послуг. 

Цікавинкою Хмельницької МЦБС стало відкриття в жовтні сезону «Літературних побачень за філіжанкою кави» в рамках авторського проекту Л. Підгірної «Літературний туризм». Хмельничанам дуже сподобалися ці зустрічі, тож вони з нетерпінням чекають на наступні побачення. 

Заручившись підтримкою IREX, бібліотеки розпочали реалізацію проекту «Моя нова поліція», надаючи інформаційну підтримку патрульній поліції м. Хмельницького. З початку такої співпраці проведено півсотні спільних заходів для аудиторії різного віку – від малечі з дитячих садочків до людей пенсійного віку. Центральна бібліотека організувала фотоконкурс до 100 днів роботи поліції в місті та взяла участь в організації святкових заходів для хмельничан. Патрульні поліцейські стали активними учасниками уроку англійської мови, який одночасно проводився в багатьох містах України. Вони зібралися в бібліотеці разом із містянами, щоб побити рекорд Книги рекордів Гіннесса в номінації «Найбільший мовний урок у світі». Одним із цікавих експериментів була зустріч представників Національної патрульної поліції та студентів Хмельницького інституту соціальних технологій у бібліотеці-філії на сеансі карткової настільної гри Ради Європи для молоді «Країна Гідності. Вивчення соціальних прав через освіту з прав людини». Фасилітатор гри – завідувач філії Т. Венгрова, яка раніше пройшла відповідне навчання, запропонувала гравцям стати членами парламенту вигаданої Країни Гідності та ухвалювати рішення стосовно стратегії соціальної політики в рамках плану розвитку країни на найближчі п’ять років. Учасники спілкувалися, сперечалися, але прийняли спільне рішення.

«Гра дуже реалістична і цікава, – ділилася враженнями І. Табенська, інспектор патрульної поліції. – Хоча підрахунки показали, що ми дещо перевищили бюджет Країни Гідності, та наш парламент одностайно вирішив, що всі витрати обґрунтовані і через кілька років ми побачимо позитивні результати. Не може бути щасливою країна, де живуть нещасні бідні люди. Я вважаю, що поліція та студенти склали гарну команду».

Успішним та цікавим за своїми результатами виявився проект «Жива бібліотека».

Цей формат вирішили реалізувати бібліотекарі центральної бібліотеки для знайомства та спілкування своїх користувачів з неординарними особистостями, налагоджуючи суспільний діалог, долаючи стереотипи та упередженість один до одного. Проект не можна назвати інноваційним, але він виявився актуальним, і його результати перевершили всі сподівання організаторів.

Хто бере участь у «Живій бібліотеці»? Насамперед «жива книга» – людина, яка через своє етнічне походження, релігійні погляди, професію, стан здоров’я, сексуальну або соціальну приналежність є ізольованою. Ця людина готова відкрити свій статус та досвід у розмові, в обговоренні та дискусії зі спірних питань з читачем. Наприклад, «живі книги» можуть мати такі назви: ВІЛ-позитивна людина, шукач притулку, біженець, колишній споживач наркотиків, представник етнічних та національних меншин, священик, безробітний, людина, яка має досвід роботи за кордоном, та ін. Читач – це будь-який відвідувач «Живої бібліотеки», котрий зацікавлений дізнатися більше про конкретну групу людей, що її репрезентує «жива книга», або прагне поставити «заборонені запитання» цій «книзі» в необразливій формі у сприятливій, дружній атмосфері. 
Бібліотекар – це людина, яка сприяє спілкуванню книги та читача. Він може пояснити концепцію та правила «Живої бібліотеки», відповідає за технічні деталі (стежить за часом, реєстрацією тощо).

«Жива бібліотека» згуртувала навколо книгозбірні різних людей. В її рамках пройшли нові заходи і проекти, які були запропоновані «живими книгами» та користувачами бібліотеки. Перед першим заходом «Живої бібліотеки» було здійснено велику підготовчу роботу: представлено бренд-стратегію проекту, розроблено правила, проведено опитування серед користувачів щодо того, з ким би вони хотіли поспілкуватися, створено картотеки «живих книг», продумано піар-кампанію.

Вже відбулися чотири «Живі бібліотеки», «прочитано» 18 «живих книг». Кожна «книга» – людина, яка має власні цікаві історії і готова поділитися ними з читачами. Після спілкування користувачам книгозбірні пропонують заповнити анкету, в якій вони мають зазначити, з ким би в майбутньому хотіли зустрітися – з військовими, журналістами, футболістами, лікарями та ін.

Цікаво, що, дізнавшись із ЗМІ про зустрічі в бібліотеці, телефонують люди, які бажають стати «живими книгами». Так, у картотеку «книг» потрапили лікар-стоматолог, чоловік – майстер з манікюру, який про себе каже: «Я один такий – від Києва до Львова».

Для того щоб читач міг зорієнтуватися у виборі «живої книги», для кожної з них складається анотація та підбирається назва. У цьому творчому процесі беруть участь і бібліотекарі, і «книги». Це допомагає більше дізнатися один про одного до заходу. Деякі люди, не без здивування, відкривають для себе сучасну бібліотеку, стають її друзями та симпатиками. Наприклад, О. Лахмай, байкер Гиря, після того, як побував у ролі «живої книги», зустрічався з друзями-байкерами, показував їм фото та розповідав, що в бібліотеці «крута тусня» і «двіжуха».

Крім байкера, із читачами зустрічалися патрульні поліцейські, письменниця-волонтер, відомий у місті телеведучий, подружня пара волонтерів із Франції, спортсмен – чемпіон світу з пауерліфтингу, переселенка з Донецька, громадський діяч – молодіжний лідер м. Хмельницького, жінка-військова, відомий мандрівник-краєзнавець, учасники АТО та ін. І нині часто-густо, коли ми запрошуємо окремих осіб узяти участь у проекті в ролі «живої книги», приємно чути у відповідь, що вони знають про акцію і раді набути новий досвід.

Під час «читань» часто порушуються несподівані теми, проблеми, які переростають із діалогу в активне обговорення в аудиторії. Для «живих книг» ми придумали оригінальний подарунок – фоторамку, відповідну до роду занять людини, з готовими фотографіями на згадку про участь у «Живій бібліотеці». По закінченні заходу учасники залишають записи про свої враження, а також побажання у спеціальній Книзі відгуків.

Є дещо містичне в тому, що під час підготовки першої акції «Живої бібліотеки» організаторам до рук випадково потрапила книга М. Іванцової «Живі книги». Хід подій, що відбуваються в романі, підказки, як зробити так, щоб «Жива бібліотека» притягувала людей, було взято саме із цього твору. Фраза з нього – «Цікавих історій на світі набагато більше, ніж уже написаних книг» – стала епіграфом до зустрічей у бібліотеці.

Напередодні другої акції в м. Кам’янці-Подільському на зустріч із читачами завітала М. Іванцова. Дізнавшись про це із соцмереж, бібліотекарі Хмельницької МЦБС поїхали в сусіднє місто, щоб познайомитися з авторкою роману. Відтоді між письменницею і бібліотекою зав’язалася дружба. 

Пані Міла завжди стежить за нашими акціями, навіть близько подружилася з «живими книгами» – подружжям із Франції. Коли в липні ми проводили «Живу бібліотеку», французи знову стали її учасниками і допомогли коштами волонтерці, яка збирала їх для воїнів АТО. Подружжя хоче зробити щось подібне у Франції, а «живими книгами» запросити представників української діаспори, щоб французи краще пізнали Україну.

Хмельницька «Жива бібліотека» вийшла за рамки однієї книгозбірні, одного міста і навіть однієї країни. Є приклади продовження спілкування, що почалося під час цих заходів. Так, французи зібрали серед своїх знайомих літературу французькою мовою та привезли у подарунок центральній бібліотеці. Для презентації нових книг бібліотекарі влаштували захід у романтичному стилі «Французький сніданок в українській бібліотеці». Одна з читачок «Живої бібліотеки» В. Грішко-Дунаєвська поділилася своїми враженнями: «Працюю у сфері освіти, і, здавалося б, спілкування не бракує. Але 20 хвилин роблять неможливе: люди, які навіть не віталися перед цим, залишаються майже друзями». Тож такі зустрічі бібліотека організовуватиме і надалі, аби в житті, що дедалі більше переходить у формат он-лайн, завжди було місце для теплих дружніх зустрічей.
Також про проект "Жива бібліотека" читайте на сайті Хмельницької МЦБС.

Список використаних джерел:

1. Козицька, Т. «Гарячі» послуги сучасної бібліотеки / Т. Козицька // Бібліотечна планета. - 2016. - №4. – С.16-20.

2. Талалаєвська, М. Нові форми роботи з користувачами в бібліотеках різних країн / М. Талалаєвська // Бібліотечна планета. - 2016. - №2. – С.13-17.