"
Привіт всім, хто нас читає! На нашому блозі ви можете познайомитися із цікавим досвідом бібліотек
Херсонщини, що працюють з молоддю, творчими знахідками та новими ідеями

пʼятниця, 3 вересня 2021 р.

Сучасна молодь Херсонщини у стилі української незалежності

До 30-річчя проголошення української незалежності Державна бібліотека України для юнацтва ініціювала проведення Всеукраїнського дослідження «Сучасна молодь у стилі української незалежності».

Бібліотеки Херсонської області взяли активну участь. Протягом травня-липня було опитано 762 молоді людини віком від 14 до 35 років з міст Гола Пристань, Нова Каховка, Скадовськ, Херсон, селищ міського типу Велика Олександрівка, Каланчак, Іванівка, Новотроїцьке.

Серед опитаних 762 респондентів 65% - це особи жіночої статі, 47% належать до вікової категорії від 14 до 17 років. За сферами діяльності – 55% опитаних навчаються в школі, 28% працюють і 13% навчаються у виші.

86% опитаних пишаються тим, що є громадянином/громадянкою України, 11% вказали «важко відповісти», а 2% зазначили, що не пишаються. За цими відомостями можна стверджувати, що молоді люди поважають державу та будуть робити важливі кроки для покращання суспільного добробуту.

Наступне питання стосувалося того, чи пишаються молоді люди різними сферами життєдіяльності. 

Отже, найбільше молоді українці пишаються історією (88%), спортивними досягненнями (77%) та культурним стилем України (63%). Виходячи з цього, можна прослідкувати, що історичні та культурні надбання України викликають шану, а що стосується державних сфер, то вони потребують подальшої трансформації та реформування.

Опитаним респондентам притаманні наступні дії та почуття: 60% відчувають гордість за свою країну; 52% мають почуття гордості до культурного надбання української держави; 45% беруть участь у заходах, присвячених пам’яті жертв Голодомору-геноциду 1932-1933 років, вшанування героїв Небесної Сотні; 41% беруть участь в акціях, спрямованих на вшанування борців за державну незалежність і територіальну цілісність України у XX столітті.

Переважна більшість опитаних (від 56% до 81%) використовують українську мову для інтернету, ЗМІ, реклами, друкованої літератури, літератури в електронному вигляді та соціальних мереж. Інші користуються переважно російською, деякі англійською, також є поодинокі випадки користування корейською, німецькою та італійською мовами.

За останній рік респонденти брали участь у діяльності наступних організацій громадянського суспільства: 41% - шкільному або студентському самоврядуванні; 32% - благодійних організаціях; 32% - спортивних організаціях, пов’язаних з освітою, наукою, мистецтвом, спортом; 20% - волонтерських ініціативах; 19% - юнацьких, молодіжних громадських організаціях; 5% - релігійних організаціях. 24% вказали, що не брали участі.

Пріоритетними питаннями для розвитку країни сьогодні опитані зазначили наступне: 83% - мир в Україні; 59% - забезпечення стабільної економіки; 57% - боротьба зі злочинністю; 54% - перехід до більш гуманного суспільства, в якому цінується особистість; 46% - захист свободи слова; 39% - боротьба зі зростанням цін. Отже, ми бачимо що найбільш хвилюючим для молоді питанням є війна на сході України.

Серед загальноосвітніх знань та навичок, в тому числі послуг, що надає бібліотека для юнацтва, респонденти хотіли б одержати: 66% - ініціативи і самостійності у розв’язанні життєвих проблем; 65% - упевненості у своїх силах; 52% - вміння жити в нових суспільних умовах; 39% - сучасних економічних знань; 38% - сучасних політичних знань.

На питання, чи відчувають молоді люди підтримку з боку держави, 59% зазначили, що не відчувають, 27% - важко відповісти, 14% відчувають підтримку, у вигляді безкоштовного навчання у школі.

Серед допомоги, яку респонденти хотіли б отримати від держави, 52% зазначили пільговий кредит на власне житло, а 35% потребують фінансової допомоги на започаткування підприємницької діяльності.

Проблемами, які має молодь у нашому регіоні респонденти називають: 86% - відсутність достойно оплачуваної роботи; 57% - залежність від інтернету (онлайн ігри, соціальні мережі, відеоконтент); 52% - отримання гідної освіти; 44% - низький рівень громадської активності та залучення молоді до прийняття важливих рішень; 44% - відсутність місць для проведення дозвілля; 34% - шкідливі звички (куріння, наркотики, алкоголь); 24% - агресивність у суспільстві; 15% - низький рівень патріотизму; 14% - відсутність спортивних закладів.

Наступне питання стосувалося дискримінації за різними ознаками. Так, 55% відчувають дискримінацію за економічним становищем, 54% за рівнем освіти, 24% за віком, 22% за професійним досвідом роботи, 17% за статевою приналежністю, 16% за мовою, 14% за соціальною активністю, 13% за релігійними поглядами, 9% за етнічним походженням, 8% за регіональним походженням.

Респонденти мають наступні фінансові можливості для відпочинку: 59% - в межах України, 39% - за кордоном, 35% - лише вдома, 6% - на власній дачі.

Пріоритетами державної політики у опитаних є: сприяння забезпечення молоді житлом (71%); сприяння зайнятості та самореалізації молоді (65%); підтримка талановитої молоді (55%);  підтримка молоді, яка опинилася/перебуває у важких життєвих обставинах (53%);  поширення серед молоді здорового та безпечного способу життя (53%); спортивні заходи для молоді (43%); формування національно-патріотичної свідомості молоді (38%);  розвиток мережі молодіжних центрів і юнацьких клубів (32%).

До громадської активності респондентів мотивуватиме: 47% - можливість почати кар’єру та брати участь у місцевому врядуванні; 46% - бажання розвинути необхідні для життєвого успіху якості, навички, здобуті знання; 45% - почуття причетності до суспільного життя; 27% - налагодження необхідних для життєвого успіху зв’язків; 26% - розширення кола спілкування.

Опитані молоді люди прагнуть у житті: 61% - самореалізації; 52% - здобуття вищої освіти; 50% - сімейного щастя, створення сім’ї та народження дітей; 49% - організувати власну справу; 43% - зробити кар’єру.

На запитання з ким/чим у Вас асоціюється 30-річчя Незалежності України 15% не змогли відповісти. Для 14% це свято, 13% - свобода, 11% - день народження держави, а для 6% - початок нової історії держави. Також неодноразово були названі: символи України, майдан, перемога, перший президент Л. Кравчук та інші політичні діячі. Також поширені такі позитивні асоціації, як воля, мир, сила, єдність, самостійність, любов до країни та гордість, надія на краще тощо. Але й неодноразово згадувались розчарування, безробіття, беззаконня та інші проблеми.

Таким чином, підсумовуючи отримані результати, можна стверджувати, що молодь Херсонщини поважає та шанує Україну, її історію та культурні надбання, але разом з тим вказує на проблеми, які потребують вирішення для поліпшення суспільного життя та впевненості в майбутньому.

Ольга Козаченко, 

головна методистка науково-методичного відділу ХОБЮ ім.Б.А.Лавреньова


четвер, 29 квітня 2021 р.

#ТМК2021 в бібліотеках Херсонщини. Дубль 2

Протягом Тижня молодіжної книги з 19 по 23 квітня 2021 року бібліотеки Херсонської ЦБС провели декілька опитувань на Google Forms за різними темами: «Що бажає читати молодь», «З ким із сучасних авторів Ви хотіли б поспілкуватись?", «Що читає молодь?», «Чи любите ви читати?», включились в загальносистемні заходи: день інформації «Зірковий математичний час: цікаві  історії з життя видатних математиків» та ерудит-гру "Життя в стилі "ЕКО"" в ZOOM режимі, підготували для своїх читачів онлайн-вікторини до ювілеїв письменників.

Хочу зупинитись на найбільш цікавих з них.

Юнацький відділ центральної міської бібліотеки ім. Лесі Українки

книжкова виставка-пропозиція "Бібліодрайв: модне читання" стало у пригоді всім шанувальникам пригодницького жанру, фентезі та соціально-психологічного роману.

Zoom book-вояж «Навколо світу без квитка» 



Бібліотека-філія 2

В день читацьких  розваг,  молоді представлена книжкова виставка-джампінг «Прийшов. Побачив. Прочитав». Книжковий джампінг надихає  читача здійснити легкий  та  приємний стрибок  від одного до іншого жанру літератури.

Бібліотека-філія 3

До Тижня було створено фотозону, яка закликала користувачів та друзів бібліотеки «Читайте кожну вільну хвилинку, читайте де вам зручно, як вам зручно! Створіть собі гарний настрій та фото на пам'ять».

В останній день Тижня запросили молодь на літературно-креативний батл "Книга мовою емодзі". Арбітром батлу виступив арт-директор рекламного агенства  BBDO Warszawa  Євген Вєтров.

Читайте про це у бібліотечному блозі Бібліотечний дім

Бібліотека-філія 11
 бібліотечний калейдоскоп «Книги – ювіляри 2021»

Бібліотека-філія 13

бібліофреш "Ковток свіжості"
онлайн-вікторину  ''Авторське право»


Бібліотека-філія 16

відео-парад "Читай книгу! Дивись фільм!"
вуличний бібліодайвінг "Нові книги - нового століття"


Бібліотека-філія 24


Зимівницька сільська бібліотека-філія

WEB - вікторина "Вгадай книгу за смайликом"



Тиждень молодіжної книги «Гайда читати!», організований Херсонською обласною бібліотекою для юнацтва ім. Б.А.Лавреньова, через посилення карантинних обмежень проходитив переважно в онлайн-форматі. Проте нині завдяки сучасним технологіям ніякий карантин не може стати на заваді спілкуванню любителів читання!
Зупинюсь на найбільш цікавих…

У перший день на літературні теревеньки «Я – письменник, я так бачу» запросили студентів першого курсу Херсонського державного аграрно-економічного університету.
На зв'язок з глядачами вийшли львів’янка Наталія Матолінець, українська письменниця, переможниця літературного конкурсу «Коронація слова», авторка молодіжного фентезі та Анатолій Шкарін з м. Гола Пристань Херсонської області, письменник-фантаст, сценарист.
Для прихильників наукової фантастики у відділі абонемента книгозбірні відкрилася книжкова виставка одного жанру «Космос, прийом!».

Другий день Тижня видався багатим на позитивні емоції і враження. Протягом дня у бібліотеці відбулись:

онлайн-зустріч з молодими акторами Херсонського обласного академічного музично-драматичного театру ім. Миколи Куліша «Театр і книга - вічний діалог»
онлайн літературній променад «Дотик Парижа» для учнів старших класів гімназії № 6 


У третій день ТМК-2021 на платформі Zoom  відбулась презентація краєзнавчого видання «Історія Херсона в нових назвах вулиць» для студентів факультету української й іноземної  філології та журналістики Херсонського державного університету.

Четвертий день ТМК-2021 довів, що юнацтву цікава не тільки сучасна література, а й твори, що вже стали класикою. 
Story-time «Сестри вересу: Бронте й англійська література» було проведено для різних аудиторій: онлайн на платформі ZOOM для учнів старших класів ЗСО №34 та в офлайн-форматі для  учнів ХСЗ ХОР.

У Всесвітній день книги та авторського права відбулись останні заходи Тижня:

відкритий мікрофон «Книга, автор та його право»
До онлайн-розмови запросили херсонського письменника, поета і журналіста Анатолія Марущака  та заступницю директора Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Херсонській області Олену Іпатенко. До заходу, що транслювався на бібліотечній сторінці у соціальні мережі «Фейсбук», долучилися студенти 4-го курсу Херсонського кооперативного економіко-правового фахового коледжу (спеціальність «Право»), 4-го курсу факультету «Бізнесу і права» Херсонського державного університету, Херсонського національного технічного університету та вчителі ЗЗСО № 55.  

А яскравим завершенням дня стала квест-вечірка «Швидке побачення з книгою» для учасників молодіжного літературного клубу «MoNoLit club». Цього разу книгою для обговорення був обраний роман американського письменника і сценариста Ренсома Ріґґза "Дім дивних дітей". 


Тож, підбиваючи підсумки #ТМК2021 можна стверджувати, що нам майже все вдалося. Нам є чим пишатись і є над чим працювати. Бо все, що ми робимо в бібліотеках для наших молодих користувачів, направлено на задоволення їх читацьких потреб та надання сучасних культурних послуг.

Хочу нагадати, що традиційно всі заходи #ТМК2021  в групі «Тиждень молодіжної книги» на платформі Facebook

Ірина Тарадименко, завідувачка науково-методичного відділу 
Херсонської обласної бібліотеки для юнацтва ім. Б.А. Лавреньова

 

вівторок, 27 квітня 2021 р.

#ТМК2021 в бібліотеках Херсонщини. Дубль 1

Початок 2021 року видався кращим за минулий рік, але карантинні обмеження все ж таки впливають певним чином на проведення бібліотечних заходів, у т.ч. і обласних. Тому наш традиційний тиждень молодіжної книги ми запропонували провести книгозбірням Херсонщини в онлайн форматі. На практиці вийшов такий собі змішаний формат – онлайн заходи чергувались традиційними з дотриманням карантинних норм.

Цього року наш Тиждень проходив під гаслом – «Гайда читати!»


Напередодні фахівцями Херсонської обласної бібліотеки для юнацтва ім. Б.А. Лавреньова було проведено вебінар «Тиждень молодіжної книги-2021 в умовах карантину» на якому працівникам бібліотек області було надано методичні поради, щодо заходів Тижня, використання новітніх онлайн-сервісів для їх проведення.

Цього року до Тижня приєднались бібліотеки обласного центру, міських та селищних громад Херсонщини.

Протягом Тижня проводились традиційні заходи, і широко впроваджувались інноваційні інтерактивні з використанням цифрових технологій: інтерактивні дошки Padlet, програма Zoom для проведення відео конференцій та онлайн заходів, відбувалось читання «по-королівські»,  зі смаком і за різними смаками, створювались відеоролики до ювілеїв письменників та улюблених читачами книг-ювілярів і т.і.

Тож, хочу зупинитись на найбільш цікавих з них. 

середа, 14 квітня 2021 р.

Тиждень молодіжної книги 2021: рекомендації щодо проведення

Щорічно в квітні Херсонська обласна бібліотека для юнацтва ім. Б.А.Лавреньова організовує Тиждень молодіжної книги.

Продовжуємо працювати в умовах адаптивного карантину, тому пропонуємо читачам оберігатися книгами від коронавірусної інфодемії. Різноманітні мережеві сервіси, ресурси та застосунки дозволяють майже будь-яку форму роботи перенести в онлайн-формат. 


понеділок, 29 березня 2021 р.

Леся Українка – неосяжність особистості: результати опитування молоді в Херсонській області

Протягом лютого-березня 2021 року юнацькі структурні підрозділи бібліотек Херсонської області долучились до Всеукраїнського соціологічного опитування «Леся Українка – неосяжність особистості» (до 150-річчя від дня народження), ініційованого Державною бібліотекою України для юнацтва.

Взяли участь користувачі бібліотек: Скадовська, Новотроїцького, Іванівки, Херсона, Верхнього Рогачика, Великої Олександрівки, Любимівки (Нововоронцовського району), Чаплинки, Каланчака, Нової Каховки, Нижніх Сірогоз та Голої Пристані.

Всього опитано 999 респондентів.

96% опитаних респондентів знають справжнє прізвище Лесі Українки.

На запитання  «Хто з родичів допоміг Лесі визначитися із псевдонімом» 75% надали правильну відповідь, а саме: дядько Михайло Драгоманов, 14% вважають, що мати, по 5% вказали батька та брата Михайла.

Щодо першого твору, який поетеса написала у 9 років респонденти відповіли наступним чином: 67% надали правильну відповідь – вірш «Надія», 21% вказали «Конвалія», 10% зазначили «Сім струн».

На запитання – яке слово Леся Українка ввела в українську мову – 63% надали правильну відповідь (промінь), по 17% зазначили слова неосяжний та мрія.

За що присуджують Премію імені Лесі Українки знає 41% респондентів, адже вони зазначили «за кращі твори для дітей». 33% вказали - за кращу драму-феєрію, 24% - за кращу поезію.

Більшість опитаних (75% знають), що Міжнародне свято літератури і мистецтв, яке проходить у Новограді-Волинському, називається «Лесині джерела». Але 22% вказали назву - «Лісова пісня».

Щодо талантів Лесі Українки респонденти зазначили наступне: 49% - збирання українського фольклору, 48% - гра на фортепіано та засвоєння іноземних мов, 46% - написання п'єс, 45% - перекладацька діяльність, 32% - художнє мистецтво, 28% - вишивання, 2% -  запровадження європейського стилю моди, 0,2% - шиття.

На запитання «Завдяки чому розвивались таланти Лесі Українки?» респонденти відповіли так: 46% - власному бажанню, 44% - природнім задаткам, 43% - спадковості, 34% - культурному оточенню та 16% - історичній епосі.

У запитанні про міста України та світу, де відкриті музеї Лесі Українки, респонденти зазначили більше 20 міст. Найчастіше були вказані: Київ (55%), Новоград-Волинський (42%), Колодяжне (36%), Ялта (25%), Сурамі (12%).

Подібність Лесі Українки до сучасних молодих людей респонденти вбачають у таких якостях: 58% - гострому реагуванні на суспільні та культурні події, 49% - спілкуванні з сучасниками, 38% - зацікавленості культурою, 30% - зацікавленості мистецтвом, 1,6% - патріотизмі.

Серед дій, які потрібно зробити, щоб Леся Українка була знову «модною» та «сучасною» найчастіше були названі: більше перевидавати її твори та екранізувати їх, влаштовувати публічні читання та сучасні цікаві заходи, поширювати більше інформації про неї в соціальних мережах.

53% опитаних навчаються у школі, 19% - навчаються в коледжі, ліцеї, 11% - навчаються у виші, 7,8% - працюють, 5,1% - зазначили інше, 4,4% - безробітні.

За віковою категорією: 63% - 14-17 років, 19% - 18-23 років, 8,6% - 24-30 років, 9,1% - 31-35 років.

За статтю: 68% - жіночої, 32% - чоловічої.

Тож, можно впевнено стверджувати, що Леся Українка особистість, яка і зараз є модною та цікавою, а її твори можуть надихати сучасну молодь. 

вівторок, 23 березня 2021 р.

«Клуб професіоналів» продовжує свою діяльність…

 23 березня 2021 року фахівці Херсонської обласної бібліотеки для юнацтва імені Б.А. Лавреньова зібрались на чергове навчання у «Клубі професіоналів».  

Завідувачка відділу автоматизації бібліотечним процесів  - Юлія Тер-Давлатян підготувала досить цікаву та актуальну програму «Використання інформаційно-комунікативних технологій в бібліотечній діяльності»:

Ознайомлення  із за стосунком Microsoft Teams, який об'єднує все в спільному робочому середовищі, містить чат для нарад, файлообмінник та корпоративні програми

Методика використання віртуальної інтерактивної дошки Padlet в бібліотечній діяльності

Застосування сервісів Google в практичній діяльності відділів книгозбірні

Більш детально зупинились на сервісі Google календар та розробили стратегію використання його у повсякденній діяльності.



І, наостанок вона провела майстер клас по застосуванню  додатка Mentimeter, що використовується для створення презентацій із зворотним зв'язком та онлайн опитуваннь в  режимі реального часу.





пʼятниця, 26 лютого 2021 р.

Обласний бібліочелендж до 150-річчя Лесі Українки: підсумки

Херсонська обласна бібліотека для юнацтва ім.Б.А.Лавреньова до 150-річчя від дня народження Лесі Українки організувала обласний бібліочелендж «Хто вам сказав, що я слабка?».


З 10 по 25 лютого 2021 року бібліотеки Херсонщини, що працюють з молоддю, приєдналися та запропонували користувачам вшанувати велику поетесу, знявши відеоролик, присвячений темі відзначення 150-річчя від дня народження Лесі Українки.

За цей період група «150 Леся Українка бібліочелендж» на Facebook налічує 90 активних учасників. Бібліотекарі виставили понад 150 публікацій. Активності в межах челенджу охопили понад 250 осіб бібліотекарів та користувачів 65 бібліотек Херсонської області.

Бібліотечний креатив 

Найбільшої популярності набуло декламування творів поетеси.

Не оминули увагою також виконання пісень на слова віршів Лесі Українки

Сценки з творів та життя Лесі Українки дозволили їх учасникам приміряти на себе  різноманітні образи

Виставки-інсталяції занурювали в епоху 

Докладніше

В Новій Каховці оформили виставку – літературний букет «Квіти від Лесі…», а новокаховський письменник Олександр Гунько зачитав авторський вірш «Леся Українка». 

Берислав, Чаплинка та Високопілля представили читців та виконавців пісень за творчістю Лесі Українки.

Велика Олександрівка презентувала відеозамальовку «Леся. Для кожного своя» 

Нововоронцовка представила зворушливу аудіовізульну алегорію «Метелик»  пов'язавши твір з героями Небесної сотні.

Читачі Горківської бібліотеки-філії Каланчацької ЦБС зачитали вірш «Стояла я і слухала весну» чотирма мовами: українською, німецькою, латвійською та англійською.

Чуттєво та емоційно звучали вірші від молоді Каланчака, Великої Лепетихи, Верхнього Рогачика, Горностаївки, Нижніх Сірогоз, Генічеська та Іванівки.

Новотроїцькою бібліотекою представлено чарівні сценки з творів «Кассандра», «Іфігенія в Тавриді».

Рими поезій Лесі Українки відбилися ритмом в серцях Скадовських бібліотекарок і надихнули їх на створення фотопроєкту сильних жіночих образів, що цитують поетесу «Хто Вам сказав, що я слабка?».

Гола Пристань, Чаплинка та Олешки створили відеопрезентації про життя та творчість Лесі.

Білозерка стала рекордсменом за кількістю виставлених публікацій. Ними представлені читці та співаки, інтерв'ю та сценки. Вірші читали жінки на ім'я Леся та ті, хто мешкають на вулиці Лесі Українки. 

Бібліотека ВПУ №2 "ДНЗ м.Херсона" організувала виставку та залучила учнів та викладачів до читання поезій поетеси. 

Херсонська ЦБС організувала загальносистемний поетичний відеомарафон "Голос української душі".

Херсонська обласна бібліотека для юнацтва ім.Б.А.Лавреньова 25 лютого 2021 року завершила бібліочелендж відеозамальовкою «Ох, чого моя зіронька плаче». 

Обласний бібліочелендж «Хто Вам сказав, що я слабка?» показав, що Леся Українка є знаною поетесою, в творчості якої кожен може знайти щось для себе, і непересічною жінкою, життєва сила якої не припиняє захоплювати молодь і сьогодні. 

Дякуємо ВСІМ учасникам бібліочеленджу!

Всі публікації в межах обласного бібліочеленджу ви можете переглянути в групі «150 Леся Українка бібліочелендж».



Інформацію зібрала та проаналізувала 

Ольга Козаченкоголовна методистка 

ХОБЮ ім.Б.А.Лавреньова

понеділок, 18 січня 2021 р.

Віртуальний бібліодайджест 2021 №1

Перший випуск дайджесту 2021 року буде присвячено корисним виданням, що вийшли у світ в 2020 році та стосуються бібліотечної діяльності. 



В минулому році компанія InfoSapiens здійснила дослідження на замовлення Українського інституту книги «Читання в контексті медіаспоживання та життєконструювання». Було опитано 3900 осіб віком від 6 до 59 років з різних регіонів України. Мета дослідження - типологія читачів в контексті медіаспоживання та виявлення ефективних каналів комунікації з ними.

Ось кілька важливих і цікавих результатів дослідження:

–  8% дорослих і 13% дітей щоденно читають книжки

–  у 2020 році 34% українців хоч раз купили друковану книжку

–  за час карантину 2020 року 23% дітей-читачів почали частіше читати під час карантину, а 16% - рідше

–  жінки значно частіше читають, ніж чоловіки: ніколи не читає 38% чоловіків і 28% жінок, при цьому, щодня читають 7% чоловіків і 9% жінок

–  57% дітей читають з примусу

Завантажити повний звіт можна тут

Посібник “Дизайн-мислення для бібліотекарів” перекладено українською мовою. 

Дизайн-мислення ‒ це методологія та спосіб мислення, який допоможе вам вирішувати щоденні виклики у бібліотеці. Його можна  використовувати,  аби  краще  розвинути  програми, послуги, простори та системи у вашій бібліотеці. 

На його сторінках ви дізнаєтесь про основні кроки процесу дизайн-мислення, від початку роботи до натхнення, ідеї та ітерації.  Методологія показує як бібліотекам працювати разом, щоб виявити, що хочуть громади, та експериментувати, щоб створити сервіси, програми та процеси для впровадження цих змін.

Методологія була розроблена Публічною бібліотекою м. Чикаго (США) та Публічними бібліотеками м. Орхуса (Данія) за підтримки Фонду Білла та Мелінди Гейтс у 2013-2014 роках. Перед цим було проведено дослідження у 40 бібліотеках в 10 країнах світу.

Посібник доступний до завантаження тут 

Український інститут книги видав брошуру «Книжкові клуби». В якому позиціонують клуби як дієвий формат промоції читання та розповідають про успішні світові кейси.

Переглянути та завантажити можна тут.



ВГО “Українська бібліотечна асоціація” презентувала електронний посібник «Чотири простори бібліотеки: модель діяльності» з практичними рекомендаціями для створення в Україні сучасних бібліотек з інноваційними сервісами та можливостями.

Завантажити можна тут





Ольга Козаченко,

головний методист науково-методичного відділу ХОБЮ ім.Б.А.Лавреньова